Сьогодні, 15 квітня, день народження «ЮКОСу». Відтоді минуло 32 роки — за цей час ми багато дізналися й пережили, відбулося чимало подій, фіналом яких стала трагедія розв’язаної Путіним війни проти України.В основі мислення Путіна — прагнення знищувати тих, кого він сам призначає ворогами. А без ворогів він існувати не може. Примітивний сенс життя гопника з пітерського підворіття не змінюється з роками. Змінюється лише масштаб жертв і руйнувань. Апетити кремлівської молі зростали, але насичення їй не відоме.«ЮКОС» завжди був серед найкращих і перших. І ми стали одними з перших ворогів Путіна — тими, хто наважився вказати йому на корумповану сутність його держави. Ми залишаємося його ворогами й нині, зокрема допомагаючи Україні протистояти цьому злу. Наші цінності — цілковито антагоністичні та несумісні з кремлівськими.Саме історія «ЮКОСу» стала передвісником путінського стилю — «йти до кінця», спершу відбираючи активи, а потім і території, не рахуючись із людськими жертвами. Без огляду на право власності, право на свободу, право на саме життя.Ми завжди пам’ятаємо про тих, хто став жертвами Кремля — про Василя Алексаняна, який помер, втративши здоров’я у в’язниці, про Олексія Пічугіна, який уже багато років залишається в путінській в'язниці, будучи невинним. Путін знищив компанію, її активи дісталися його близьким на чолі з Сєчіним. Але «ЮКОС» усе одно живий — ми боремося з Путіним і робимо це успішно.Ми віримо в те, що всі сили цивілізованого світу здобудуть перемогу, а путінський режим впаде.Підписатися: Леонід Нєвзлін