Статистика telegram channel - @latifundistcom

Правобережжя поступово виходить у лідери українського рослинництва.Війна лише пришвидшила процес, який і так був неминучим: агровиробництво в Україні зміщується на Захід і Північ. Головний драйвер — клімат.📌 Ключові тренди: 🟢 Зсув агровиробництва на Правобережжя. Центр і Захід стають новим ядром рослинництва — завдяки стабільнішій волозі та меншим воєнним ризикам. 🟢 Деградація південного кластеру. Дефіцит вологи, руйнування зрошення та температурні екстремуми роблять виробництво все більш нестабільним. 🟢 Міграція культур. Кукурудза, соняшник і навіть «південні» культури активно заходять у західні та північні регіони. 🟢 Кліматична перебудова. Зони землеробства зміщуються на північ і захід, а строки посівної та вегетація — змінюються.У цифрах: ⬆️ Частка Північно-Західного кластера у виробництві зернових і технічних культур зросла з 22% до 29% (2019–2024).⬆️ Частка Правобережжя у валових зборах — вже близько 60% проти 49% раніше.🗺 Різниця в опадах: 650–680 мм на Заході vs ~450 мм на Півдні.☀️ Вегетаційний період у Центрі та на Заході подовжився на 10–15 днів.✅ У результаті Україна переходить від «єдиної аграрної моделі» до регіоналізованої: Південь — зона ризику і спеціалізації, Центр — зона балансу, Північ і Захід — нові точки зростання.🔗 Детальний огляд за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1233-pravoberezhzhya-vihodit-na-pershij-plan-yak-klimat-i-vijna-zminyuyut-kartu-roslinnitstva-ukrayiniFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

«Зеконом 10–20 $/га», — типовий запит власника до агронома. І що робити в такій ситуації: скорочувати витрати чи відстоювати рішення, які впливають на врожай і результат?Економія має бути розумною. І саме агроном відповідає за цей баланс, переконаний Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group.🧑‍🌾 Сильний агроном — це той, хто:🟢 оцінює потенціал кожного поля,🟢 не витрачає зайвого там, де це не працює,🟢 вчасно коригує план під реальність.Бо в агробізнесі виграє не той, у кого ідеальна технологічна карта, а той, хто вміє гнучко її змінювати.У новій колонці Олександр Хмелюк пояснює: ▪️ коли найчастіше виникають помилки у взаємодії «агроном — власник»,▪️ де проходить межа відповідальності агронома,▪️ як знайти баланс між технологією та економікою,▪️ і чому сучасний агроном — це не лише про «чисте поле», а й про управління ризиками та прибутком ⬇️https://latifundist.com/blog/read/3197-agronom-yak-ceo-polya-de-mezha-vidpovidalnosti-i-yak-rahuvati-pributok-z-gektaraFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🚢 Росіяни роками експортують зерно з тимчасово окупованих територій України в країни Азії та Африки. Останній гучний випадок — розвантаження судна ABINSK в порту ізраїльської Хайфи.‼️ Світ давно не дивує, що Росія фальсифікує сертифікати походження зерна, замінюючи в документі Запорізьку чи Херсонську область на Краснодар або Ростов. Поки вкрадене зерно продається нижче ринку — завжди знаходяться покупці, які закриють очі на сумнівне походження. «Ніхто з покупців в цьому не бачив проблеми, тому що документально все було чисто. Так з зерном: аморально, але, на жаль, абсолютно законно. Так, ми «подули щоки», але судно неможливо зупинити ні постановами, ні проханнями міністра, ні наказами», — каже Костянтин Соболь, засновник MB Navigation S.A. про міжнародне право. Якщо розібрати питання краденого зерна глибше, постає ряд непростих питань:▫️ Країни-покупці не бачать сенсу в прискіпливому контролі його походження, бо не бояться покарання?▫️ Чи є кейс ABINSK політичним, та наскільки успішно Україна намагалась відмовити Ізраїль від угоди? ▫️ Чому заарештувати судно навіть з тіньового флоту — юридично непроста задача? ▫️ Які санкції можуть реально вдарити по російській морській торгівлі?🌐 Так, припинити міжнародну торгівлю краденим зерном неможливо, констатує журналістка розслідувального проєкту SeaKrime Центру «Миротворець» Катерина Яресько. Але і не безнадійно — увага світової спільноти і ключових ЗМІ до краденого з України зерна — один з найкращих засобів привчити іноземних трейдерів звертати увагу на його походження.🔗 https://latifundist.com/spetsproekt/1234-rosijskij-abinsk-z-zernom-z-ukrayini-v-portu-hajfi--nova-realnist-shcho-ukrayina-mozhe-zrobiti-z-pidsanktsijnimi-sudnami📷 Yörük IşıkFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

Правобережжя поступово виходить у лідери українського рослинництва.Війна лише пришвидшила процес, який і так був неминучим: агровиробництво в Україні зміщується на Захід і Північ. Головний драйвер — клімат.📌 Ключові тренди: 🟢 Зсув агровиробництва на Правобережжя. Центр і Захід стають новим ядром рослинництва — завдяки стабільнішій волозі та меншим воєнним ризикам. 🟢 Деградація південного кластеру. Дефіцит вологи, руйнування зрошення та температурні екстремуми роблять виробництво все більш нестабільним. 🟢 Міграція культур. Кукурудза, соняшник і навіть «південні» культури активно заходять у західні та північні регіони. 🟢 Кліматична перебудова. Зони землеробства зміщуються на північ і захід, а строки посівної та вегетація — змінюються.У цифрах: ⬆️ Частка Північно-Західного кластера у виробництві зернових і технічних культур зросла з 22% до 29% (2019–2024).⬆️ Частка Правобережжя у валових зборах — вже близько 60% проти 49% раніше.🗺 Різниця в опадах: 650–680 мм на Заході vs ~450 мм на Півдні.☀️ Вегетаційний період у Центрі та на Заході подовжився на 10–15 днів.✅ У результаті Україна переходить від «єдиної аграрної моделі» до регіоналізованої: Південь — зона ризику і спеціалізації, Центр — зона балансу, Північ і Захід — нові точки зростання.🔗 Детальний огляд за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1233-pravoberezhzhya-vihodit-na-pershij-plan-yak-klimat-i-vijna-zminyuyut-kartu-roslinnitstva-ukrayini📊 Слайд з інфобуку «Агробізнес України» за підсумками 2024/25 МР. Завантажити інфобукFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

«Зеконом 10–20 $/га», — типовий запит власника до агронома. І що робити в такій ситуації: скорочувати витрати чи відстоювати рішення, які впливають на врожай і результат?Економія має бути розумною. І саме агроном відповідає за цей баланс, переконаний Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group.🧑‍🌾 Сильний агроном — це той, хто:🟢 оцінює потенціал кожного поля,🟢 не витрачає зайвого там, де це не працює,🟢 вчасно коригує план під реальність.Бо в агробізнесі виграє не той, у кого ідеальна технологічна карта, а той, хто вміє гнучко її змінювати.У новій колонці Олександр Хмелюк пояснює: ▪️ коли найчастіше виникають помилки у взаємодії «агроном — власник»,▪️ де проходить межа відповідальності агронома,▪️ як знайти баланс між технологією та економікою,▪️ і чому сучасний агроном — це не лише про «чисте поле», а й про управління ризиками та прибутком ⬇️https://latifundist.com/blog/read/3197-agronom-yak-ceo-polya-de-mezha-vidpovidalnosti-i-yak-rahuvati-pributok-z-gektaraFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

​​🌾 Пшеничні війни: чи замінить Африка Україну до 2050 року?Відповідь на питання дає Скотт Рейнольдс Нельсон у книзі «Океани зерна. Як американське збіжжя змінило світ»📍 Історичний урок: У XIX ст. українське зерно було №1 в Європі. США виграли конкуренцію не через кращий чорнозем, а через — ф'ючерси: стандартизація контрактів у Чикаго зробила торгівлю прозорою.Логістику: Залізниця + динаміт (поглиблення портів) зробили доставку зі США дешевшою за шлях від Одеси до Британії.📍 Що чекає на нас завтра? за прогнозами ООН, до 2050 року населення Африки сягне 2,5 млрд. Континент має 300 млн га вільних земель. Якщо вони збудують порти та дороги — Африка стане не ринком збуту, а головним конкурентом України.💡 Головні тези книги Скотта Нельсона: • Зерно — це тригер війн і революцій. • Одеса завжди була вузлом, де сходяться злети й падіння світової економіки. • Хто контролює логістику (протоки, порти, залізницю), той контролює імперії.На думку автора, Україна має готуватися до нової «зернової гонки». Питання не в тому, скільки ми виростимо, а в тому, наскільки дешевим і технологічним буде наш шлях до покупця.🔗 Читайте детальніше за посиланням https://latifundist.com/blog/read/3196-yak-dinamit-i-fyuchersi-zrujnuvali-zernovu-monopoliyu-odesi-ta-zavalili-yevropu-deshevim-zernom📸 Фото: Одеський порт, кінець XIX — початок XX ст.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

⚗️Зменшити внесення мінерального азоту на 30–40% можна завдяки використанню біопрепаратів та сидератів, заявив головний спеціаліст із живлення і захисту рослин «САНАГРО УКРАЇНА» Павло Маменко для SuperAgronom.com.«У світі біопрепарати на основі азотфіксуючих мікроорганізмів давно вийшли на промислові масштаби. Бразилія застосовує штами Azospirillum на площах понад 40 мільйонів гектарів кукурудзи та пшениці. За даними EMBRAPA, це дозволяє стабільно економити до 50% азоту з мінеральних добрив при збереженні, а в деяких випадках підвищенні врожайності на 5–15%», — розповів він.🌾Виробничі випробування компанії в Україні у 2024–2025 рр на пшениці, кукурудзі та ріпаку показали збереження чи підвищенні врожайності при зниженні норм мінерального азоту на 25–40 кг/га.🌾Додатковий ефект дає використання сидератів бобових, гірчиці, фацелії чи олійної редьки. Вони накопичують органічний азот, покращують структуру ґрунту і підвищують його здатність утримувати вологу. Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

❗Росія хоче створити спільні резерви продовольства з країнами БРІКС для забезпечення продовольчої стабільності — Reuters.🍞Країна-агресор планує посилити співпрацю з так званими «дружніми країнами», передусім у межах Євразійського економічного союзу та БРІКС, зокрема через формування спільних резервів продовольства.📈Причина — криза на Близькому Сході загрожує стабільності світового аграрного ринку. У разі збереження дефіциту добрив до початку літа, врожайність основних культур може скоротитися вдвічі, що може різко пришвидшити глобальну продовольчу інфляцію.🇪🇬Найімовірніше, росіяни збираються розширити співпрацю з Єгиптом, який входить до БРІКС і є найбільшим імпортером російської пшениці. Також Росія експортує продовольство до Китаю та Індії — двох найбільших економік цього об’єднання. До Євразійського економічного союзу, очолюваного Росією, входять також Казахстан, Білорусь, Вірменія та Киргизстан.❇️Єгипет заявив, що не купуватиме зерно з окупованих українських територій. Розпитали розслідувачку Катерину Яресько, чи це реально і хто тепер №1 покупець краденої пшениці.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🇺🇸 🇮🇷 США та Іран 8 квітня домовились про тимчасове перемир'я. Повністю воно, звісно, не виконується. Проте вантажні судна продовжують накопичуватись по обидва боки Ормузької протоки, сподіваючись на прохід.Це дає надію, що країна-агресор РФ залишиться без частини додаткових прибутків, які вона одержувала протягом п'яти тижнів іранської кампанії.📈 Ми проаналізували, чи гарантували високі ціни на комодітіз надприбутки росіянам, хоча б за цей етап війни в Ірані. Нас цікавили товари, які Росія (раніше — СРСР) традиційно використовувала для посилення своїх позицій і тиску на інші країни — нафти і нафтопродуктів, добрив і зерна.🤚 Прикладом тут може виступати заборона експорту аміачної селітри з РФ до 21 квітня, зазначає власник і гендиректор GROSSDORF Андрій Халявка.Росіяни пояснюють зупинку бажанням забезпечити посівну в себе, проте справжньою їх метою може бути дестабілізація світового ринку добрив.▫️ Скільки РФ додатково заробила на дорогій нафті і яких прибутків її позбавили «кінетичні» санкції Сил оборони України?▫️ Чому більший експорт російської пшениці не гарантує кратний ріст прибутку?🔗 Деталі https://latifundist.com/spetsproekt/1232-v-irani-peremirya-promizhnij-pidsumok-chi-vdalos-rosiyi-stati-odnim-z-golovnih-vigodootrimuvachiv-vijni-na-blizkomu-shodi📷 Танкер у Ормузькій протоці, лютий 2026 року. Fadel Senna/AFP/Getty ImagesFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🇪🇬 🇺🇦 Напередодні президент Зеленський говорив з президентом Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі, зокрема і про постачання до Єгипту краденого українського зерна Росією. «Пан Президент повідомив, що Єгипет більше не прийматиме експортоване Росією зерно з наших тимчасово окупованих територій», — заявив за результатами розмови президент України. ❓ Одразу виникає питання, чи реально обіцянку взагалі можна здійснити на практиці? Судна вимикають АІС, росіяни прикладають фейкові документи, а відстежити реальне походження зерна технічно дуже складно.Ми поговорили з колегою, журналісткою розслідувального проєкту SeaKrime Центру «Миротворець» Катериною Яресько, яка регулярно фіксує рейси із зерном з окупованих територій.🔗 Про те, наскільки реалістичними є обіцянки президента Єгипту, як потоки краденого зерна змістилися до Сирії і чому навіть затримка такого рейсу вже дає результат читайте за посиланням https://latifundist.com/interview/898-yegipet-zayaviv-shcho-ne-kupuvatime-zerno-z-okupovanih-ukrayinskih-teritorij-rozpitali-rozsliduvachku-katerinu-yaresko-chi-tse-realno-i-hto-teper-1-pokupets-kradenoyi-pshenitsiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube