Земельне законодавство актуальна інформація

♻️Коли ухвала суду про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду❓ Постанова ВП ВС від 19.11.2025 у справі № 916/992/25https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391394 1️⃣8.17. Положення процесуальних кодексів регулюють порядок і межі оскарження процесуальних документів суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку (частина друга статті 287 ГПК України, частина друга статті 389 ЦПК України). 2️⃣8.22. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення. 3️⃣8.23. Такого ж змісту пункт 19 частини першої статті 353 ЦПК України. 4️⃣8.29. Ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід`ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано. 5️⃣8.30. З урахуванням наведеного, вирішуючи питання стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні, суд має виходити з того, до якого саме процесуального документа відповідні виправлення вносяться, яким за своїм змістом є відповідне судове рішення внаслідок внесення до нього виправлення та, відповідно, чи передбачає процесуальний кодекс можливість оскарження цього документа (зокрема, якщо йдеться про ухвалу окремо від рішення суду). 6️⃣8.31. Ухвала ж про виправлення описки у рішенні суду підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України (пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України). 7️⃣8.32. Виходячи із цих міркувань Велика Палата Верховного Суду виснує, що за змістом пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України під «внесенням виправлень у рішення» розуміють саме внесення виправлень в рішення суду, у той час як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, зокрема міститься в переліку частини першої статті 255 ГПК України (частині другій статті 353 ЦПК України) як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. При цьому Велика Палата Верховного Суду наголошує, що зміна суті судового рішення (ухвали) під виглядом внесення виправлень ухвалою про виправлення описки не відповідає нормам господарського та цивільного процесуальних кодексів. ✂️8.33. Формулюючи цей висновок, Велика Палата Верховного Суду відступає від інших підходів у застосуванні вказаних норм, зокрема, викладених у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 918/753/21, від 01.03.2023 у справі № 910/11980/21 та від 29.03.2023 у справі № 910/13847/21. 

♻️Трохи про застосування Закону щодо посилення захисту прав добросовісного набувачаПостанова КЦС ВС від 12.11.2025 у справі № 127/8274/241️⃣09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.2️⃣Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без предявлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина пята статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).3️⃣У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).4️⃣Обовязок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини пятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини пятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.5️⃣У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини пятої статті 390 ЦК України не застосовуються.6️⃣Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. 7️⃣У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини пятої статті 390 ЦК України. 8️⃣Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини пятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.