16 лютого – ДЕНЬ МИГДАЛЮ🌸День мигдалю зазвичай пов’язують із початком цвітіння цієї рослини. У багатьох середземноморських регіонах це кінець зими або дуже рання весна: мигдаль зацвітає раніше за інші дерева й стає знаком пробудження природи і символом нового життя.🌍

Назви мигдалю в більшості європейських мов походять від гр. ἀμυγδάλη, яке через лат. amygdala увійшло до лексикону середньовічної Європи й пристосовувалося до фонетики різних мовних спільнот: mandorla (італ.), amande (фр.), almendra (ісп.), amêndoa (порт.), Mandel (нім.), amandel (нід.), almond (англ.), мигдаль (укр.), migdał (пол.), mandle (чеськ., словац.).

🌱

В античності мигдаль був добре відомий, його культивували в Малій Азії, Сирії, Персії, у грецькому світі й на Апеннінах.📜

Теофраст у своїй Історії рослин докладно описує мигдальне дерево, звертаючи увагу саме на його раннє цвітіння і на відмінність між солодкими та гіркими сортами.

💊

Греки знали, що гіркий мигдаль у великих кількостях небезпечний, але водночас використовували його в медицині в малих дозах.

👨‍🍳

У кулінарії античного світу мигдаль був важливою складовою: з нього робили пасти, соуси, додавали до хліба й солодких страв. Зокрема римський гурман Марк Ґавій Апіцій згадує мигдаль у кількох рецептах книги De re coquinaria (IV-V ст.).#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas #рецепт