Собор Вінницьких святихТропар, глас 4Днесь лику́єть Це́рков Ві́нницькая, апо́стольських преда́ній і́стинная храни́тельниця і, я́ко плоди́ благодаре́нія Христу́ принося́щи, святи́я своя́ прославля́єть. Тіх моли́твами, Го́споди, Правосла́віє в землі́ на́шей сохрани́ і всім христолюби́вим лю́дем да́руй ве́лію ми́лость.Кондак, глас 3Правосла́вія побо́рници і благоче́стія ревни́теліє, землі́ Ві́нницькия кра́сноє прозябе́ніє, приймі́те восхвале́ніє от сро́дников ва́ших і ку́пно с Богоро́дицею о нас те́плі молі́те Преві́чнаго Бо́га.P. S. На іконі дві грубих помилки: 1) "въ земли́ ви́нницкій" — такої форми прикметника жіночого роду в місцевому відмінку в церковнослов'янській мові не буває, правильно "ви́нництѣй". 2) просия́вшихъ — правилно просія́вшихъ. Також "святыхъ" прийнято писати через титло. Щодо назви міста, то "Винница" писали дореформенною орфографією в Російській Імперії, але в русько-литовських літописах написання було "Вѣница" — саме тому українською назва міста звучить як Вінниця, а не Винниця, і така ж вимова поширилася на інші слов'янські мови. Тому, на нашу думку, компромісним варіантом написання церковнослов'янською було б "ві́нница", через "і".Київський Ізвод | Тропарі різних свят