У п'ятницю я планую здати «Брехуху» на коректуру, тому зараз весь час, коли я не працюю, я сиджу з текстом.

Тож, після саморедагування, двох кіл бета-рідерів і рідерок, ще двох кіл саморедагування й двох кіл редагування маємо:
🤡 Другорядна персонажка раптом змінила стать посередині тексту
🤡 Незбагненну любов до слова «раптом»
🤡 Покої іншої другорядної персонажки раптом перемістилися на протилежний кінець палацу від того, де були на початку історії
🤡 Султан раптом видав жарт, який по суті означає його політичний суіцид
🤡 Дуже втішилася, що обрала для палацової варти кармазиновий колір форми й раптом всунула його згадку в КОЖНУ згадку палацової варти
🤡 Окрім дивовижної здатності все розуміти в кожному другому реченні Емріс раптом здобув супер силу заклякати в кожній сцені.
🤡 у сьогодні років раптом дізналася, що вщерть і вщент це різні слова

Я вже ненавиджу кожну буковку, але є й хороше — навіть опісля 20+ прочитань одна секс-сцена мені й досі видається гарячою. І так чи інакше, а текст кожен день наближається до друку.

Відгуки до марафону вношу трошки повільніше через редагування, але за наступні два дні сподіваюся все надолужити.