Направду, я би хотіла ніколи нічого не писати про сексуальні пригоди з ШІ у своїх соц мережах.
І навіть не тому, що боюся втрати свій акаунт у Threads, як втратили Аліса Корж і Всеволод Поліщук.

Моя позиція проста — якщо щось суперечить мої цінностям і принципам, я цього всіляко уникаю й намагаюся не нести у свій простір, як онлайн, так і офлайн.

Але мене лякає тенденція.
Медійний чоловік (нехай і не на піку своєї слави), який має певний вплив і вочевидь гроші, виносить у публічний простір книжку з небезпечними та шкідливими наративами.
Її помічають, про неї говорять, її підтримують інші медійні люди. І таким чином ми валідуємо сексизм і мізогінію. Так, я не читала цю книжку й не збираюся, але мені вистачає цитат, щоб оцінити наскільки ці тези небезпені.
Кожна така поява в просторі — це валідація для інших, які бачать, що ага, ось інші так роблять, значить, і мені так можна. Усі ці сексистські другі «Зрадники», горезвісний хімік з його заледве повнолітньою пасією, оця сумнівна історія.

Яка окрім небезпечних наративів ще й несе за собою видалення акаунтів тих, хто про неї висловлюється, та підтирання оцінок на Goodreads. До слова, мені залишали відверто знущальні відгуки на цій платформі, які не стосувалися книжки (до прикладу, легендарний про відсутність у тексті Христа), але жодного разу підтримка не відреагувала на мої запити.

Мене лякає, що цю книжку попри все толерують. Що про неї говорять, роблять за нею події, в яких у тому числі беруть участь жінки.

Хтонічне сексистське чудовисько ніколи не засинало на наших теренах, але принаймні кілька років тому ще не проявлялося аж так відкрито.