Соціальні взаємодії — одне з найбільших джерел мої тривоги. Я панічно боюся сказати щось некоректне, неправильне, неприємне, особливо в онлайн-просторі. Досить часто я кілька разів переписую повідомлення й коментарі, іноді навіть показую подругам, щоб вони перевірили формулювання. Мене хвилюють кордони, контексти, ролі, мені страшно видатися нав'язливою. Водночас я дуже ціную підтримку й тепло і мені важливо це комунікувати, дякувати та відмічати цінні для мене взаємодії. Тому мені дуже відгукнувся допис Аліси про взаємодію авторів та авторок з авторами/ками контенту про книжки.Бо, наприклад, коли мене тегають — мені все ясно, межі окреслені, я подякую, зроблю репост, словом, відгукнуся й не буду почуватися недоречною. Але що робити з телеграм-каналами? Зараз бачу чудесні дописи зі згадками своєї книжки, але якщо я прийду в коментарі дякувати й хіхікати, чи не буду я виглядати неадекватною? Чи не буде авторам і авторкам ніяково бачити мою присутність, бо це ж контентне для авторів/ок, а для читачів/ок. Тяжко.