Друга книга була обрана для колективного обговорення у нашому читацькому клубі. Це «Марсіани на Хрещатику» Віри АгеєвоїДовгий час я знала про існування цієї праці, але помилково була переконана, що це художня література (а наш клуб спеціалізується саме на нонфікшині). З обкладинки та за іменем авторки можна здогадатися, що мова йтиме про літературу, а саме про київський осередок літературотворців на початку XX століття. Надмета Агеєвої — показати, що українська література не лише про село, у ній є багато й урбаністичного. Авторка розпочинає з окреслення загального контексту, а затим доволі розлого і академічно розставляє акценти у знакових працях доби. Під час обговорення ми дійшли спільної думки, що тут не вистачає ясності та структури, а можливо й пильного ока редактора/ки, що зміг би приборкати імениту літературознавицю)Книга сподобалася мені тим, що відомі діячі, яких ми вже давно поставили на бронзовий п'єдестал, завдяки зануренню у їх побут та життя, раптом зійшли з нього і стали звичайними людьми. І хоча «Марсіани на Хрещатику» позиціонуються як книга про місто, для мене цей аспект став геть другорядним. #мистецька_бібліотека