Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - канал мистецького призначення
Додано 14 лип 2024

канал мистецького призначення

@kurinska_a
Кількість підписників: 1 696
Фото: 3,640
Відео: 41
Посилання: 694
Опис:
Мистецькі походеньки: https://t.me/+PMDiFSPV-TEwZDky Книжковий клуб: https://t.me/+pDq4i2hnwDU3YTZi Підтримка: https://base.monobank.ua/iD6Q4DAw3XnW2 (не) мистецьке: https://t.me/nemystezke Зв'язок з адмінкою @avknka
Джерело

канал мистецького призначення | Історія мистецтва без чоловіківЯ навчаюся на мистецтвознавицю вже 3-й ...

Логотип телеграм спільноти - канал мистецького призначення канал мистецького призначення @kurinska_a
2 200 Охват/переглядів 2025-02-06 10:54 Повідомлення №4002
Історія мистецтва без чоловіківЯ навчаюся на мистецтвознавицю вже 3-й рік, і попри те, що у викладацькому складі переважають жінки, про мисткинь нам розповідають лише починаючи з ХХ століття (так, ніби раніше їх не існувало). Прагнучи компенсувати цей доволі відчутний гендерний дисбаланс, я взялася за книгу Кеті Гессел — «Історія мистецтва без чоловіків», яка нещодавно вийшла друком в ArtHuss. Праця покликана розширити вже викладену не раз історію мистецтва, включивши до неї тих, кого раніше оминали. Назва видання апелює до так би мовити біблії усіх, хто прагне вивчати мистецтво — «Оповідь про мистецтво» (оригінальна назва — «The Story of Art») Ернеста Ґомбріха, лише у шістнадцятому виданні якої з'явилась одна-єдина жінка. Як на мене, стиль викладу матеріалу також дещо подібний до вищезгаданої праці. Читаючи цю книгу, я перебувала у неймовірно захопливому настрої: було відчуття, ніби я разом з авторкою віднаходжу загублені сторінки історії (а може так воно й було насправді...). Часом, звісно, ставало соромно, що я досі про когось не знала. Бувало, обурювалась, відчуваючи шалену несправедливість. Розповідаючи про жінок, Кеті Гессел дуже часто оперувала словами «перша», «єдина», «вперше»: перша отримала художню освіту, єдина чорношкіра студентка, вперше відкрила власну майстерню. Мені здається, що раніше я чула як подібні прикментники вживають лише по відношенню до видатних відкриттів, а тут йшлося про базові речі, доступ до яких жінкам треба було вигризати, а чоловіки мали за замовчуванням. Надзвичайно потішило, що авторка прагнула розповісти не лише про жінок, а й про меншини, частиною яких вони є, зокрема — квір-художниці й темношкірі мисткині. Адже вони зазвичай зазнають множинної дискримінації. Їхні історії впліталися у загальний контекст, адже, як влучно зауважила Гессел наприкінці праці, це не тренд, це люди, які є частиною нашого суспільства і заслуговують бути згаданими. Усі мисткині мають бути в загальній історії мистецтв, а не лише відокремлені в самостійні праці. Тож сподіваюся, з'являться і такі видання.#мистецька_бібліотека