Побачивши анонс видання цієї книги, подумала, що вона не для мене, та кілька днів тому я провела книжковий клуб, де ми обговорювали цю працю майже дві години!«Дискурс модернізму в українській літературі» — дисертація літературознавиці Соломії Павличко, яка була перевидана у 2024, вперше за понад двадцять років! Автентичний примірник першого видання 1997 року (у центрі світлини) має на два розділи менше за нинішнє, що відповідає останньому прижиттєвому доповненню авторки (1999). Окрім того, новенький примірник починається з чудової передмови літературного критика Євгена Станісевича, що введе вас у курс справи, закохає у Соломію та надихне прочитати чималу працю, де кожне речення наповнене змістом. Будь-яка наукова робота має відповідати двом критеріям: містити певне новаторство й бути актуальною. Чим більше сторінок праці лишалося позаду, тим більше я розуміла наскільки стереопи вкорінені у наші уявлення про модернізм, і як ця праця їх нещадно руйнує. Найбільше мені відгукується трактування терміну «модернізм» у значенні чогось «модерного», тобто «сучасного», а таким для кожного покоління є щось своє. Тобто «модернізм ніколи не може реалізуватися й вивершитися до кінця», зазначає Соломія у вступі, тож її праця важлива і для нас.Література — не моя фахова галузь, однак мені було цікаво підійти до цієї книги як до відображення суспільних зрушень, їх фіксації та аналізу, осмисленню та винесенню на обговорення, власне дискурсу. Зруйнувати всі попередні уявлення про літературу та її постатей й спонукати нас віднайти «істину», самотужки перечитавши й переосмисливши культуру, — ось мета Соломії Павличко.#мистецька_бібліотека