"Kostiantyn Doroshenko, a Ukrainian art critic and curator tells The Art Newspaper that Russia’s impending participation in the Biennale has “caused outrage” in Ukraine, and “not only in the art world, but also in society as a whole”. Doroshenko notes that Russia’s pavilion structure in the Giardini, designed by the architect Alexey Shchusev and completed in 1914, “was originally built with money from the [Ukrainian] patron Bogdan Khanenko”. He also points out that some international art figures boycotted the tenth edition of the biennial Manifesta, held at the State Hermitage Museum in 2014, following the annexation of Crimea. “Since then, the situation has become even more egregious,” he says.In 2022, the Hermitage director Mikhail Piotrovsky called Russian exhibitions abroad “a powerful cultural offensive,” comparing them to a “special operation.” “The management of the Venice Biennale would do well to take this into account,” says Doroshenko. “The format that the Russian Federation intends to present at the forum demonstrates a classic colonial approach to representing countries and peoples through their exoticization and marginalization in relation to modernity.”Full text by Sophia Kishkovsky: https://www.theartnewspaper.com/2026/03/06/pussy-riot-slams-plans-russian-pavilion-venice-biennale
Художник Олексій Сай: "Я не вважаю, що мистецтво має клеймити і викривати недоліки"Олексій Сай – український сучасний художник, автор напряму Excel Art. Працює в різних медіа – від графіки до інсталяції та цифрових технік – і створює роботи на теми пам'яті, пропаганди та війни.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Сайпочав співпрацювати з Victor Pinchuk Foundation, створюючи відеороботи із зафіксованих російських воєнних злочинів для подорожуючої виставки Russian War Crimes. Також художник неодноразово представляв Україну на фестивалі Burning Man: в 2018 році з інсталяцією "SORRY", а у 2023–2025 роках, висвітлюючи тему російського вторгнення у своїх інсталяціях "I'm Fine", "Black Cloud" та перформативній скульптурі "Phoenix".Культурологиня, арткритикиня й учасниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre Євгенія Буцикіна поспілкувалася з художником про його освіту, роботу в офісі на початку 2000-х і вплив цього досвіду на його художню практику.Підпишіться на УП.Культура
Про те, що війна триватиме довго, якщо не завжди, переважно говорять військові, фахівці оборонного сектору, держслужбовці, дипломати та освітяни. Це ті, хто наочно бачить, як функціонує держава. Навіть припускаючи важкі сценарії, на кшталт омріяної Трампом зупинки війни ціною територій, вони не плекають ілюзій і чітко усвідомлюють: це буде лише пауза. Натомість тезу про те, що війну можна «закінчити вже зараз, раз і назавжди», але «зелена влада тримається за крісла і тому жене людей на вірну смерть», зазвичай транслюють люди, максимально віддалені від управління чи захисту країни. Часто це дехто з підприємців, найманих працівників приватного сектору, пенсіонерів чи домогосподарок, всі ті, хто сфокусований виключно на своєму приватному житті.По суті, ця остання категорія - наш локальний аналог російського «я внє політікі». Коли ти максимально дистанційований від держави і не відчуваєш жодної співпричетності до її механізмів, у тебе зникає базове розуміння: про що взагалі ця війна, заради чого вона ведеться і, найголовніше, чия вона?
Чотири роки. 1461 день повномасштабної війни. Поле бою змінилося до невпізнання, війна на виснаження забирає всі сили, а західні партнери відчайдушно натякають нам на болючі компроміси. У цьому відео розібрав, у якій точці ми зараз опинилися:👉 Нова реальність фронту. Епічні танкові прориви 2022-го залишилися в минулому. Зараз там суцільна «зона смерті», де все вирішують дрони, оптоволокно та роботи. Класична маневрена війна вмерла. 👉 Ціна, яку ми платимо. Сувора математика втрат, терор прифронтових міст і величезна демографічна прірва, з якою нам доведеться жити ще десятиліттями. 👉 Економіка війни. Як наш вітчизняний Defense-Tech та європейські гроші тримають нас на плаву, поки Росія спалює своє майбутнє в «економіці смерті». 👉 Геополітичний глухий кут. Як Трамп обвалив американську підтримку, чому Європа тепер змушена тягнути лідерство на собі, і що стоїть за кулуарними планами Вашингтона укласти мирну угоду до 4 липня.👉 Ну і головне - про жорстку відповідь Зеленського на ці ультиматуми. Чому ми як суспільство категорично відкидаємо ідею фальшивого миру без залізобетонних гарантій від США.🎥 ДИВИТИСЯ ВІДЕО: https://youtu.be/cagnpZSaHtgПідтримайте канал:💳 Донат Base Monobank 👉 https://base.monobank.ua/AVBYWzhciKyPxi#donate⭐️ Підписка Base Monobank 👉 https://base.monobank.ua/AVBYWzhciKyPxi#subscriptions
"Це занурення у специфічне середовище, яке резонує із тим, що проживає Україна та світ в реальності глобального нападу минулого на майбутнє. Кураторська концепція базується на деконструкції індустріальної метафізики Криворіжжя та спробі налагодити живу, горизонтальну взаємодію з містом, яке десятиліттями функціонувало як герметична система. Досі відчувається тяглість нівелюючого патерну модерністського радянського проєкту, коли єдину цінність мала "індустріальна ефективність без сентиментів до природи й людини"."Кривий ландшафт" тут потрактрактований подвійно: і як фізична деформація земної кори внаслідок видобутку, і як специфічна "залізна" оптика сприйняття, що формує ідентичність мешканців. Всупереч відчуттю приреченості, що програмує занепад, виставка через художні візії пропонує стратегію реадаптації до хаосу, що вже став загальним тропом сучасності.Ґрунтовність підходу до складного минулого проявилася в структуризації цієї стратегії. Експозиція розділена на три ключові етапи — "Укорінення", "Усвідомлення" та "Узгіднення", що разом формують маніфест "Місто довжиною в життя — живе".https://lb.ua/culture/2026/02/24/723949_kriviy_landshaft_snidanok.html
⚡️ Вибори у травні, угода з Трампом та долари для РФ: що насправді відбувається?Західні медіа синхронно видали серію гучних інсайдів: 📰 Financial Times пише про ультиматум щодо виборів в Україні вже у травні. 💵 Bloomberg публікує «пакет Дмитрієва» — пропозицію РФ Вашингтону повернутися до долара в обмін на поступки щодо України. 🇺🇦 А The Atlantic випускає інтерв'ю Зеленського про реальні шанси на мирну угоду.Розбираємо всю цю геополітичну гру: ❓ Хто розганяє тему травневих виборів? Це реальний тиск США, хитра гра Банкової чи російська ІПСО? 🇺🇸 Чому Білому дому критично потрібна угода саме до осені 2026 року? ✈️ Чому Москва кличе українську делегацію до себе, хоча реальна зустріч готується у Женеві? 🛡 Чому американський бізнес-підхід команди Трампа ламається об українську соціологію та успіхи ЗСУ на фронті?🎬 ДИВИТИСЯ ВІДЕО: https://youtu.be/yIx6j5xxjY0Підтримайте канал:💳 Донат Base Monobank 👉 https://base.monobank.ua/AVBYWzhciKyPxi#donate⭐️ Підписка Base Monobank 👉 https://base.monobank.ua/AVBYWzhciKyPxi#subscriptions
"Кривий Ріг несе на собі відбиток жорсткої індустріалізації. Радянський модернізм карбував цей простір під потреби видобутку, зводячи людину до функції ресурсу — і ця тінь минулого досі впливає на сприйняття міста. Проєкт «Кривий ландшафт» змінює оптику, зазираючи за фасад промислової ефективності. Він відкриває простір людської пам’яті та мрій, що тримається на волі тих, хто живе тут всупереч війні, обстрілам і темряві.«Назва виставки нагадує, що в природі не існує вивірених ідеальних форм та сполучень, загального візуального балансу, що кожен ландшафт тою чи іншою мірою є кривим, формується під впливом непередбачуваної кількості факторів, перед якими архітектурно-інженерні й економічні розрахунки виявляються безсилими. Ми пропонуємо вдивитися в цю кривизну, як і у викривлення наших доль, прийняти їх, побачити в цьому можливості розвитку, полюбити», — підкреслює куратор Костянтин Дорошенко".https://playboy.ua/news/u-krivomu-rozi-pokazali-kriviy-landshaft-dialog-z-mistom-realiyami-viyni-ta-pamyattyu-2026-02-12
31 січня в просторі Квітка Кафе відбулося відкриття виставки серії «Кривий ландшафт». Виставка триватиме до 14 лютого 2026 року. Проєкт «Узгіднення» зібрав роботи Артем Гумілевський, Ксенія Костянець та Тамара Сафарова – художні висловлювання про індустріальний ландшафт Кривого Рогу як простір пам’яті, травми й тривалих трансформацій. Куратор виставки – Костянтин Дорошенко.Ця частина серії стала точкою зупинки й водночас – початком нового погляду: від логіки зношення – до гідності; від «повернення до норми» – до співтворчості з ландшафтом. Через фольклорні метафори, жести турботи й уважної присутності проєкт говорить про відновлення як процес зшивання, симбіозу та прийняття «кривизни» як умови життя і майбутнього.Дякуємо всім, хто був поруч цього дня, за живу розмову та уважний погляд ✨📸 Фотографка Анна Бальвас. Проєкт RUDA Project 2025: Ландшафти відновлення реалізується за підтримки RIBBON International у партнерстві з Jam Factory Art Center в межах програми «KEY WORK: Мистецькі гранти».
"Так, ми дожили до перших комерційних космічних подорожей. Але й до використання зброєю масового ураження позаатмосфернго простору – в ньому "Орєшнік" розділяється на бойові частини. В сюжеті CNN керівник лабораторії воєнних досліджень Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Андрій Кульчицький коментує: "Ось гіроскоп із „Орєшніка". Ще Юра Гагарін із таким літав. Ми також виявили лампи – звичайні радянські лампи". Факти, сповнені жорсткої іронії – і щодо російського технологічного поступу, і щодо задушевного образу радянської космонавтики.Вдосталь іронії, й цілком брутальної, у нещодавніх касових кінопрем'єрах – українській стрічці "Ти – космос" і британській "Бугонії". Обидві віщують невтішне: людство знищено. Обидві обігрують ретрофутуристичні кліше, деконструюючи ентузіазм та романтику фантастики минулого століття. Мистецтву того часу й тематики болгарські куратори Галина Декова та Калін Ніколов присвятили виставку "Космічний погляд" у Художній галереї Перника. Погляд виявився уважним – до мистецтва, минулого, сьогодення, в тому числі – України (...)"Біотехносфера" Федора Тетянича, капсула для нескінченної подорожі зоряним дивоколом у гармонії з Всесвітом, сьогодні викликає іншу асоціацію. З автономним бункером, укриттям від загрози із неба. Якого кольору нині воно над Попасною?https://life.pravda.com.ua/culture/vistavka-kosmichniy-poglyad-u-perniku-mistectvo-kosmos-i-ukrajinsko-bolgarski-zv-yazki-312859/
⚡️Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC запрошує на онлайн лекцію «Там, де колись була робота…» у межах проєкту Post-Industrial Memory Lab: Деколонізація Кривого Рогу від Стелли Крістофоліні — культурної дослідниці, мисткині та кураторки з Берліну (Німеччина), яка багато років працює з темами індустріальної спадщини, трансформації регіонів і ролі культури у суспільних змінах.🗓 Коли: 10 січня 2026 року, 12:00 за Києвом 📍 Де: онлайн. Посилання надійде в телеграм KRCC та на вашу пошту, вказану при реєстрації).🎫 Участь за реєстрацією: https://forms.gle/rQzLJjbXQ9oMeVeb6 ❗️Подія буде проходити англійською мовою з послідовним перекладом. Проєкт Post-Industrial Memory Lab: Деколонізація Кривого Рогу реалізується KRCC у співпраці із Goethe-Institut в Україні.👩💼 Стелла народилася в Ессені – і присвятила свою міждисциплінарну, прикладну дослідницьку практику колишнім індустріальним просторам і спільнотам, пов’язаним з ними. У своїй роботі вона поєднує дослідження, театр, перформанс, інсталяцію та культурну освіту, працюючи з університетами, фестивалями, незалежними ініціативами та міжнародними мережами.ℹ️ Під час лекції «Там, де колись була робота…» Стелла представить приклади з Ессена та Рурського регіону — індустріальних об’єктів, які втратили своє первинне призначення й були переосмислені як простори культури, соціальної взаємодії та нових форм виробництва.🤝 Лекція стане простором для спільного аналізу, порівнянь і відкритої дискусії — зокрема у контексті українських постіндустріальних міст і процесів деколонізації пам’яті.
TGLIST.COM.UA
