Х’юстон, у нас проблема 🚨Саме так я б описала своє знайомство з цією книгоюПерші ~30 сторінок я буквально бісилася. Настільки все здавалося наївним, нелогічним і трохи… перебільшенимМене реально дратувало оце класичне: жінка втрачає голову просто від того, як чоловік виглядає і говорить. От прям із першого погляду. Для мене це завжди звучить нереалістичноАле…Чим далі я читаю, тим більше його самовпевненість починає працювати. І вже якось віритьсяЦе поки що навіть не хімія між ними. Це швидше його присутність:його брутальність,його наполегливість,те, наскільки він упевнений у собі.І, чесно, це починає діятиЯ вже ловлю себе на тому, що сиджу і червонію, а я всього лише на 60-й сторінці 😅Але що мені дуже подобається - дівчина теж не проста. Вона не кидається йому на шию одразу. Навіть попри те, що його погляд, голос і вся ця харизма явно збивають її з пантелику, вона все ж бере паузу і вирішує побути сама.І от це робить історію значно цікавішоюТепер мені справді дуже цікаво:що ж буде далі? 📚✨