— Це було під кінець оборони Бахмута. Наша група утримувала позиції в районі Бахмутської загальноосвітньої школи №7. Я заступив старшим групи. Щойно почалася ротація — ворог одразу пішов на штурм. Вони лізли постійно, малими групами, під щільним прикриттям своєї артилерії. Це були безперервні, виснажливі стрілецькі бої.— Як дізналися, що ситуація стала критичною?— На п’яту добу безперервних боїв по рації передали: «Ви фактично в оточенні». Але паніки не було. Ми просто продовжували робити свою роботу — тримати оборону. Коли нарешті надійшла команда на відхід, ми зорієнтувалися, зібрали всі сили в кулак і пішли на прорив. Найголовніша наша гордість — ми не просто вирвалися з того пекла, ми вийшли успішно, не втративши загиблим жодного побратима. Всі повернулися живими.Як змінилася війна: погляд піхотинця— Ти на війні з весни 2022-го. Як змінився характер бойових дій за цей час для звичайного бійця в окопі?— Акценти змістилися кардинально. Зараз для звичайного піхотинця на перше місце вийшли маскування та навички прихованого переміщення. Небо буквально «кишить» очима. Але є й величезний плюс: з'явилося багато сучасних засобів ураження. Зараз піхоту підтримують високоточними ударами з корегуванням у режимі реального часу. Працювати в такій зв'язці стало набагато ефективніше.«У нас кожен знайде місце за своєю професією»— Що б ти сказав тим, хто зараз вагається — мобілізуватися чи ні?— Долучайтесь до лав нашої бригади! Зараз у нас є всі шанси остаточно завершити цю війну, щоб не передавати її у спадок нашим дітям. Не треба боятися, що ви чогось не вмієте. У нас кожен знайде місце за своєю цивільною професією — армії потрібні і водії, і механіки, і зв'язківці. Ми навчимо всього необхідного, передамо свій бойовий досвід і підтримаємо на кожному кроці. Приєднуйся до професіоналів, адже твоя рішучість — це наша спільна Перемога!Вдома на Анатолія з нетерпінням чекають найрідніші: батьки, кохана дружина, донька та син. Саме заради їхнього спокійного майбутнього та мирного неба над Україною залізничник «Вінні» щодня наближає нашу Перемогу.Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #СилиОборониУкраїни
🏆 Криворізька команда «Нескорені Кривий Ріг» гідно виступила на міжнародному мультиспортивному фестивалі «BEST (Bukovel Elite Sports Trophy)» 28.05–01.06.2026 серед ветеранів та діючих військовослужбовців!🇺🇦 Зокрема представники 17 окремої важкої механізованої бригади, які продемонстрували незламний характер, силу духу та високий рівень спортивної підготовки.💪 Змагались у дисциплінах:▪️ Жим лежачи — 50, 70, 100 кг▪️ Веслування на Concept 2 — 100 м, 100 сек, 500 м▪️ Жим та ривок гир — 16, 24, 32 кг▪️ Спалювання калорій на ейрбайку — 20, 30, 50 ккал🌍 Серед учасників — ветерани з України, США, Ірландії та Естонії. У такій напруженій боротьбі нашій команді вдалось здобути:🥇🥈 Бассай Ігор — 2 золота та 1 срібло;🥇🥇🥈🥈🥈🥈🥈 Танайсічук Роман — 2 золота та 5 срібних медалей;🥉 Демяненко Денис — 1 бронза;🥇🥇🥈🥈 Кравець Олексій — 2 золота та 2 срібла;🥇🥇🥇🥈🥈🥈🥈🥉 Саєнко Едуард 756 ОБрО — 3 золота, 4 срібла та 1 бронза;🥇🥇🥇🥇 Поляк Олександр — 4 золота;🥈🥉🥉🥉 Фуголь Олексій — 1 срібло та 3 бронзи;🥇🥇🥈🥈 Троян Ігор — 2 золота та 2 срібла.🏅 Загалом збірна команда «Нескорені Кривий Ріг» виборола 15 золотих, 15 срібних та 5 бронзових нагород!👏 Щиро вітаємо наших ветеранів та військовослужбовців із блискучим виступом! Ваші досягнення є прикладом стійкості, наполегливості та сили українського воїна.🤝 Окрема вдячність командиру військової частини за всебічну підтримку розвитку фізичної культури та спорту серед військовослужбовців, а також міській владі Кривого Рогу за сприяння підготовці команди, забезпечення спортивною формою та необхідним інвентарем.Завдяки спільним зусиллям наші спортсмени мають можливість гідно представляти місто та військові підрозділи на змаганнях різного рівня.🇺🇦 Сильні духом. Загартовані у боротьбі. Непереможні у спорті.Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #СилиОборониУкраїни
Сила. Єдність. Перемога.Відбувся турнір з мініфутболу серед військових частин 20 армійського корпусу, який вкотре довів: українські воїни сильні не лише на полі бою, а й у спорті.Переможцем змагань стала 17 окрема важка механізована бригада, виборовши почесне 1 🥇 місце у напруженій та принциповій боротьбі.Командний дух, витримка, характер і підтримка побратимів — саме те, що привело команду до перемоги.Ця перемога присвячена загиблому побратиму Заболотному Івану з позивним «КЄНТ», який завжди підтримував друзів як на полі бою, так і на спортивному майданчику. Світла пам’ять Герою. Окрему подяку висловлюємо командиру військової частини за постійну підтримку розвитку спорту серед військовослужбовців, створення умов для тренувань, мотивацію особового складу та сприяння формуванню сильного й згуртованого колективу. Саме така підтримка є основою нових досягнень і перемог. Разом сильні - і на службі, і в спорті! 🇺🇦Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #СилиОборониУкраїни
Золоті руки, що нищать ворога: історія головного сержанта взводу на позивний «КІПІШ»Справжні професіонали змінюють інструменти, але не зраджують своїй справі. Це Василь — головний сержант взводу 17 ОВМБр на позивний «КІПІШ».До 2014 року він працював майстром технологічного процесу на деревообробному заводі ЦБМ «Осмолода». Та коли ворог прийшов на нашу землю, залишив цивільне життя й став до лав Збройних Сил України.Свій бойовий шлях Василь розпочав у 24-й ОМБр номером обслуги самохідно-артилерійського дивізіону. А з червня 2016 року, після реорганізації, продовжив службу у 17-й ОВМБр на посаді старшого навідника.Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року він зустрів у Кривому Розі — у пункті постійної дислокації бригади. За роки великої війни Василь на власні очі побачив, як змінився сучасний бій.«Очевидно, що війна кардинально трансформувалася. Сьогодні безпілотники стали ключовим інструментом розвідки та ураження противника, який визначає успіх операцій», — ділиться досвідом головний сержант.
Шлях у ЗСУ: від навчання за кордоном до пілотуванняОлег приєднався до лав Збройних Сил у серпні 2025 року. Раніше він не служив, тому базову військову підготовку проходив у країнах-партнерах.Потрапивши до 17 ОВМБр, «Зєня» пройшов справжню бойову еволюцію:• спершу працював заряджаючим на «Мавіках»;• згодом опанував пілотування та став розвідником у небі;• з появою нових вакансій перейшов на потужні «бомбери» й зараз працює заряджаючим на легендарному «Вампірі».«Використання БпАК та наземних роботів докорінно змінило цю війну. Це наші “очі”, які дозволяють бачити ворога в реальному часі та нищити його без зайвого ризику для особового складу. Технології сьогодні — це збережені життя наших побратимів», — зазначає боєць.Мотивація: рідні та майбутнєВдома на Олега чекає велика родина: дружина, син, батьки та близькі. Саме заради їхньої безпеки та можливості жити у вільній країні він обрав шлях воїна.Порада тим, хто вагаєтьсяОлег наголошує на важливості свідомого вибору:• обирайте посаду за фахом — добровільний вступ дає можливість знайти місце, де ваші цивільні навички принесуть максимум користі;• дійте на випередження — якщо не зупинити ворога зараз, наступним поколінням доведеться воювати в набагато гірших умовах.Сьогодні «Зєня» та його підрозділ щодня доводять: за технологіями та професіоналізмом — наша перемога.Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #СилиОборониУкраїни
Ті самі, хто щодня тримає оборону, сьогодні тримають м’яч.На полі — військовослужбовці 17 ОВМБр. Без броні, без окопів, але з тим самим характером і командним духом.Футбол для них — не просто гра. Це можливість на кілька годин переключитись, відчути плече побратима не лише в бою, а й у спортивній боротьбі.Тут теж працює правило взаємопідтримки: один за всіх і всі за одного.На полі немає випадкових рухів — лише концентрація, витримка та бажання йти до кінця.Вони звикли діяти злагоджено в найважчих умовах, і навіть у грі залишаються командою, яка не відступає.Кожен гол — це емоції, яких так бракує між бойовими виїздами та чергуваннями.Кожен матч — нагадування, що сила підрозділу не лише у зброї, а й у єдності людей. Бо справжня команда формується не тільки на позиціях, а й у простих речах. І поки одні тримають м’яч — усі разом тримають стрій.Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська #СилиОборониУкраїни
Шановні офіцери, військовослужбовці та ветерани Служби безпеки України!Щиро вітаємо вас із професійним святом — Днем Служби безпеки України!У найскладніші часи ви стоїте на передовій невидимого фронту, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність і конституційний лад держави. Ваша робота — основа національної безпеки та спокою громадян.Ви уособлюєте мужність, відданість і професіоналізм. Щодня, ризикуючи життям, дієте рішуче й оперативно, випереджаючи ворога та нейтралізуючи загрози. Ваша стійкість є прикладом справжньої служби Україні.Бажаємо вам міцного здоров’я, витримки, енергії та віри в перемогу. Нехай підтримка рідних і побратимів додає сил у кожній справі.Нехай кожен задум і рішення знаходять гідне втілення, наближаючи справедливий мир для України.Дякуємо за службу та вірність присязі!Слава Україні!Відділення комунікацій 17 окремої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #СилиОборониУкраїни #ЗахищаємоСвоє
Психологічна смуга перешкод: тренування, що гартує воїнів не лише фізичноУ 17 окремій важкій механізованій бригаді підготовка військовослужбовців — це не лише про силу та витривалість. Це ще й про стійкість психіки, холодний розум і здатність діяти тоді, коли навколо хаос.Саме тому воїни бригади проходять психологічну смугу перешкод — комплекс тренувань, спрямованих на розвиток стресостійкості, витримки та злагодженості дій у найскладніших умовах.Гучні вибухи, дим, обмежений простір, робота в команді під тиском часу — усе це створює атмосферу, максимально наближену до бойової реальності. Тут важливо не просто подолати фізичні перешкоди, а навчитися контролювати страх, швидко приймати рішення та довіряти побратимам.Такі тренування допомагають військовим:▪️ зберігати ефективність під час сильного стресу▪️ швидко орієнтуватися в критичних ситуаціях▪️ діяти злагоджено у складі підрозділу▪️ не втрачати самоконтроль під час небезпекиКожен елемент смуги — це моделювання реальних викликів сучасного бою. Саме тут формується психологічна готовність діяти тоді, коли рахунок іде на секунди, а від витримки одного залежить безпека всіх.У 17 ОВМБр добре знають: перемагає не лише той, хто влучно стріляє, а той, хто здатний вистояти морально.Сильний дух. Холодний розум. Готовність діяти. 🇺🇦Не стій осторонь — стань до лав захисників.Приєднуйся до 17 ОВМБр! 🔗 Всі професії у війську важливі - обирай свою: 🔗 Всі професії у війську важливі - обирай свою: https://17ovmbr.mil.gov.ua/📞 Є питання, телефонуй: +380 66 700 8477📞 Є питання, телефонуй: +380 66 700 8477Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє
«Сміливість — це рішення діяти попри страх»: історія криворіжця «Остапа», який боронить Україну з перших хвилин великої війниДо 24 лютого 2022 року Вадим працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибиральником гарячих металів. Робота не для слабких, але справжнє гартування вогнем чекало попереду. Сьогодні він — боєць із позивним «Остап», який пройшов шлях від навідника танка до водія логістики.Початок шляху: «Чекати я не міг»— Я пішов до Центрально-Міського РТЦК у перші ж хвилини війни. Але там мені сказали: «Чекай». Проте всидіти на місці я не міг. Оскільки раніше вже служив за контрактом навідником танка, поїхав напряму в 17 ОВМБр. Мене взяли без вагань. Свій бойовий шлях розпочав з оборони рідного Кривого Рогу, а далі були різні напрямки фронту, де ставало дедалі «гарячіше».Про фронтові спогади: «Влучний постріл — і від групи лише "запчастини"»— Який епізод за ці роки війни закарбувався у вашій пам’яті найсильніше?— Було багато всього: і виснажливі наступи, і відбиття ворожих атак. Але один штурм на Херсонщині досі стоїть перед очима. Ми засікли групу окупантів, які перебігали посадкою, тягнучи із собою ПТРК (протитанковий комплекс). Вони навіть не встигли його розгорнути. Ми спрацювали на випередження: один влучний постріл — і від тієї групи полетіли в різні боки лише «ніжки та ручки». Такі моменти закарбовуються у свідомості назавжди.— Зараз ви змінили спеціалізацію і працюєте водієм з підвозу боєприпасів. Чи сильно відрізняється ця робота від танкових боїв?— Коли переходив в інший підрозділ, чесно думав: «Ну, возити снаряди — це ж легко». Виявилося, все зовсім інакше. Це величезна відповідальність, постійний ризик і складна логістика під обстрілами.— Як, на ваш погляд, змінилася війна за цей час?— На початку танки були головною силою у наступах. Зараз війна змінюється. Я бачу, як стрімко розвиваються дрони та наземні роботизовані комплекси (НРК). Тепер доставку БК на самий «перед», на нульові позиції, все частіше роблять дистанційно. Це набагато безпечніше. Це техніка, яка реально зберігає життя наших військових.Про страх і вибір: «Ти не зобов’язаний бути героєм»— Що б ви сказали тим, хто зараз вагається або боїться мобілізації?— Скажу відверто: ти не зобов’язаний бути героєм. Але ти можеш бути корисним настільки, наскільки ти до цього готовий. Не всі мають іти у штурмовики. Армії потрібні всі: медики, зв’язківці, водії, оператори дронів, інженери, кухарі, айтішники.— А як щодо страху? Багато хто каже, що не йде саме через нього.— Страх — це нормально. Всі, хто зараз на фронті, теж боялися і бояться. Сміливість — це не відсутність страху, а рішення діяти попри нього.Головна мотиваціяВдома на Вадима чекають найрідніші — дружина та маленьке диво, 8-місячний син. Саме заради їхнього майбутнього «Остап» щодня сідає за кермо і виконує свою небезпечну роботу. Щоб рідна земля була вільною, а син ріс у мирі та ніколи не бачив того, що бачив його батько.Слава Україні!Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#170ВМБр #СухопутніВійська#20АрмійськийКорпус #УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє #Прості_люди_Непроста_робота
12 січня – День українського політв’язня.Сьогодні ми вшановуємо тих, хто став жертвою переслідувань через переконання та боротьбу за свободу, правду й незалежність України.Ця дата започаткована у 1975 році Українським національним фронтом, щоб нагадувати про людей, які, попри репресії, не зламалися перед тоталітарною системою. Це день пам’яті про тих, хто опинився у в’язницях, таборах і засланні, відстоюючи українську ідентичність та права людини.Сьогодні, в умовах нової боротьби за незалежність, ми усвідомлюємо: свобода завжди має високу ціну. Ми пам’ятаємо й шануємо тих, хто пожертвував життям, свободою та спокоєм заради майбутнього України.Згадаймо і тих, хто досі перебуває за ґратами з політичних мотивів. Їхня боротьба – це боротьба за всіх нас.Свобода – те, що не можна втратити. Слава Україні!Відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.|Instagram|Facebook#Прості_люди_Непроста_робота #17ОВМБр #СухопутніВійська #20АрмійськийКорпус #УкраїнськеВійсько
TGLIST.COM.UA
