🔸 Відкриваємо серію публікацій, присвячених майстрам гравюри. Олександр Тарасевич — одна з ключових фігур в історії українського мистецтва XVII століття. Професійний художник-гравер, педагог і чернець Києво-Печерської лаври, він став засновником української школи мідеритної гравюри, що об'єднала ренесансний гуманізм, барокову символіку та локальні традиції. Навчався в місті Аугсбург у майстерні братів Кіліанів — знаних європейських граверів. Це сформувало його виразну графічну мову: глибоку, точну, з увагою до реалій побуту та анатомії. Працював переважно в техніці різцевої гравюри на міді. Його графічна мова поєднує барокову експресію, символічну глибину та високу майстерність у передаванні портретної індивідуальності. Тарасевич — не лише митець, а й носій цілого художнього мислення, що поєднало Київську духовну школу, європейську технічну досконалість і локальні стилістичні коди. Його творчість стала підґрунтям для формування національної ідентичності української графіки XVII-XVIII століття. Далі буде.