Повідомлення telegram каналу - @krutoznavstvo

#Кілька_днів_на_репіті
Сanto dâs tres raças
Епічна пісня про біль народів Бразилії
Spotify 👈 👉YouTube music
Днями я гортав ютубчик на предмет музики, пов’язаної з афро-бразильською синкретичною релігією Кандомблє і випадково натрапив на цей скарб у виконанні Клари Нуньєс — легенди самби.
Пісня 1976 року Сanto dâs tres raças (пісня трьох рас) одразу мені сподобалась, але коли я почув ось цей момент, де вона співає «Negro entoou» — поштовх всередині дав мені усвідомити, що я натрапив на скарб скарбів. Я слухав цю епічну пісню на репіті пів дня, аж раптом вирішив дізнатися про що вона. І з цими знаннями увесь наступний день, який я також слухав її на репіті, я вже був на емоційному дні, бо ж проживав разом із піснею усю сутужність, що туди закладено, не дивлячись на запальний афро-бразильський вайб.
Адже вона буквально розповідає, що яка б пісня не звучала в Бразилії — це завжди пісня болю. Адже країна народжена на утисках трьох рас: корінних народів, що були залучені до рабської праці, темношкірих африканців, привезених рабами та білих робітників, які бажали незалежності від португальської копрони. Усі вони жили по суті в рабстві, навіть ті, хто де юре вільний.
У пісні щодо цього згадується два цікавих історичних моменти:
— Quilombo dos Palmares: Спільнота втікачів, переважно чорношкірих рабів-утікачів у колоніальній Бразилії, що існувала з 1605 року до її придушення у 1694 році на території сучасного бразильського штату Алагоас. Це була територія з армією і мрією про державність. Чимось нагадує нашу Січ, куди втікали кріпаки.
— Inconfidentes — Inconfidência Mineira це сепаратистське повстання 1789 року, розпочате шахтарями Мінас-Жерайс, які зіткнулися зі зростаючими труднощами у виконанні податкових зобов'язань перед португальською короною на тлі виснаження природних ресурсів, що видобувалися. Повстання було натхненне американською війною за незалежність.

Повернімося до пісні. Написали її Mauro Duarte та чоловік Клари Paulo César Pinheiro — ось зацініть його виконання ціє пісні на бразильському ТВ-шоу в 2007 році.
В оригінальному виконанні мене захоплює дуальність — з одного боку сама пісня сутужна, і в голосі чується біль, а бразильські поліритми на противагу цьому змушують сідниці рухатися в радісному, навіть сексуальному, танці.
Особливо в другій половині пісні, після чоловічого вокалізу (о так, вокаліз тут — це прям окремий кайф), коли перкусія вступає цілою стіною, і здається, що починається якась церемоніальна вакханалія.
Пісня реально EPIC! Послухайте її в навушниках із закритими очима, відчуйте її.
Окрім оригінального виконання Клари Нуньєс я раджу зацінити:
— Виконання Mariene de Castro, що привносить вайб штату Байя із відлунням традиційних стилів Maracatu та Samba de roda. Її голос нижчий і щільніший за голос Клари Нуньєс. При цьому в пісні відчувається менше надриву, але потужніша мортальність.
— Уваги заслуговує її ж варіант виконання, але із симфонічним оркестром — розвалейру, як на мій смак, не зважаючи на середню якість запису та зведення. Маріен прям люта тут — дуже щільне виконання.
— Ще мене захопило домашнє виконання цього молодика Helder Nascimento у своїй кімнаті — в ньому стільки правди й щирості. І голос у нього класний із широким проспівувавнням назальних звуків, якими багата португальська мова (особливо її бразильський варіант) — сік і мед.
— Також гляньте шматочок з мюзиклу про Клару Нуньєс. Вона супер легенда, що померла досить молодою і ось буквально цього року вийшов мюзикл Clara Nunes — A tal guerreira, що розповідає про її життя та творчість.
— Дуже сердешне виконання від Ana Mametto, вона ще читає вірш на початку. Дуже зворушливо все. І її голос, і її очі. Обов’язково подивіться. Прям до сліз гарно.
— У виконанні Renato Braz мені подобається картинка з перкусії та, здається, чаранго на фоні.
— А тут ось вусатий дідусь з Бразилії розбирає пісню під гітару, а також дає переклад тексту, якщо вам цікаво буде заглибитися так само, як і мені.
Пірнайте у цю пісню, наче в річку, і відпускайте себе — най вона вас понесе.
Всього найкрутішого.
#music #samba #brazil #MPB