Метастази Трампа. Світова війна - чергове завантаження. Чи готується до війни Європа? Тотальна війна вже у Києві.

1. Дональд Трамп на другому терміні зробив багато висновків зі своїх невдалих спроб зґвалтувати Америку на першому - виключив з команди відвертих російських посіпак, віддав частину керування представникам великого бізнесу (цілий Віце-президент та голова новоствореного ДОГЕ (чи памʼятаєте таку агенцію на чолі з Ілоном Маском - від техно-фашистів і ІТ-бізнесменів), стримався на якийсь час у спілкуванні з журналістами і швидко натиснув на всі важелі для жорсткого тиску на всю світову політичну та бізнесову спільноту, такий собі бліц-криг за Гітлером. Памʼятаєте того Трампа, який погрожував Канаді та Мексиці, вимагав з усього світу сотні відсотків тарифів, а з України - надра, у тому числі на окупованих територіях, міфічні мільярди Байдена та швидкої фактичної капітуляції. Давайте подивимося на Трампа сьогодні - майже програна війна з Іраном, розтяжка по рідкоземельним металам з Китаєм, повернення за рішенням Верховного Суду отриманих грошей за підвищеними тарифами, галон дизеля майже по 7 доларів та - продовження тиску на Україну для здачі Донбаса, вже не як реальність, а як спосіб довести путіну, що сморід Анкоріджу справді існує. Тим не менше, Трамп досі (і буде якийсь час після виборів у Конгрес) - Президент наймогутнішої держави світу з фантастично небезпечними для цього світу повноваженнями. Він є американською хворобою, яка, можливо, дасть можливість американським законодавцям вибувати захисний механізм проти президента-авантюриста (не проти сильного і рішучого, бо саме таким і має бути лідер держави, яка стежить за порядком у світі, на гроші цього світу). Але ця хвороба не лікується так просто. Він показав всім, що совісті та честі у політиці великої полиці не існує, що брехати - нормально, вбивати невмотивовано теж, і взагалі, що можна потискати руку і розстилати червоні килими перед серійними вбивцями - теж нормально. Він продемонстрував державам-партнерам Америки, що та легко порушує обіцянки і навіть підписані угоди, що можлива майбутня війна не є чимось спільним для країн НАТО, а США можуть відсидітися за океаном, як намагалися двічі робити під час світових воєн. І ще багато іншого.
2. Трамп істерично намагається перед виборами створити ілюзію стабільності на ринку нафти, як останнього аргументу перед виборцями. Для цього він то розповідає у власній соцмережі, що ціна нафти більше ста доларів за барель була при ньому набагато менший період, ніж при двох попередниках, то оголошує скору розправу з Іраном, жорстоку та остаточну і розповідає про нескінченні запаси зброї у США. То він звинувачує у світовій кризі нафти Україну, яка чомусь не вибере інші цілі крім російських НПЗ, та розповідає, що вся стратегічна зброя закінчилася разом з грошима, бо Байден все віддав Україні… У нього вистачило такту не тільки замінити портрет Байдена в ряду портретів президентів США на зображення автоматичної ручки, а і спеціально повести китайського лідера показати це і посміятися перед ним (гість був тактовний і не сміявся). Цей же гість, на відміну від Трампа, ніяк не відреагував на гучний звук літака 5 покоління (теж так собі демонстрація). Трамп користується власним тимчасовим домінуванням над всім світом і намагається на майбутнє захистити себе і сімʼю від кримінальних переслідувань за його нинішні дії. Намагається прибрати чесні ЗМІ з Білого Дому (суд вже відмінив це його рішення), змінює професійних чиновників та військових на важливих посадах, щоб запобігти критиці всередині владної системи. Відверто бреше про стан справ по нафті. Невміло намагається керувати фінансовою системою і досягає стрибка ціни облігацій Мінфіну США до кризових рівнів. Він все більше розуміє, що з виходом на авансцену нового складу Конгресу, з січня, він буде витрачати час на боротьбу проти імпічменту, а не на самопіар, як зараз.
3. Навряд чи мирні перемовини команди Віткофа-Кушнера з росіянами мають сенс.