2. Китай підходить до перемовин у Нью-Йорку з розумінням змін останнього тижня. Китайці майже не витрачали у світовій війні власних ресурсів і чекали, «коли по ріці пропливе труп твого ворога». Можливе майбутнє протистояння за Тайвань заставляє всі потенційні сторони конфлікту - Китай, Тайвань, США, Японію та дві Кореї нарощувати ресурси для майбутньої війни, уважно стежити за діями потенційних противників.
Позиція Китаю була виграшною, поки ракети літали між Іраном, Ізраїлем, арабськими країнами та Американськими силами командування Центрком. Але вже виплиск війни на південний захід Аравійського півострова не влаштовує як самі нафтові держави регіону, так і їхнього найбільшого покупця - Китай, який не тільки недоотримує мільйони барелів нафти, а і везе мільйони тон вантажів щоденно через Баб-ель-Мандебську протоку до покупців - у Стару Європу.
Назва протоки у перекладі означає «Ворота сліз», і сьогодні продовження війни на Червоне море може стати сльозами для всього світу.
Ціна галлону дизелю перед війною Трампа у США - трохи більше двох доларів, сьогодні - 6.5. Для Сполучених Штатів ще з часів Генрі Форда низька ціна палива - це частина американського способу життя. Великі тачки пʼятдесятих-шістдесятих змінилися великими траками двотисячних, що перевозять вантажі для Амазону та DHL, відсутність громадського транспорту на багатьох напрямках означає щоденні витрати для простих американців на бензин та дизель. І Трамп добре розуміє, що не Україна вбила його надії на перемогу республіканців на виборах, а його безглузда війна у Затоці і ще більш безглузді спроби домовитися з хуситами, щоб вони не били тільки по судам США. Тепер у держав регіону надія на те, що Китай, якому потрібно мирне судноплавство у Червоному морі, натисне на Іран. А Іран натисне на хуситів. А ті - що, повернуть землі законній владі Ємену і складуть зброю?! Ні. Зараз вже ситуація така, що Іран вже пояснив і Пакистану і Китаю, що не має достатньо впливу, хоч і допомагає хуситам. Постійні дуже мляві дії саудитів у цій війні дивують більшість тих, хто розуміє, яку величезну силу має саудівська авіація та бронетехніка, скільки вони витрачали на зброю протягом останніх 50 років. Але є що є. І сьогодні більш вірогідно, що у ситуацію може втрутитися Ізраїль, надавши саудітам дані космічної розвідки, ніж те, що все заспокоїться само собою. Нагадаю, що і на іншому березі Червоного моря є дуже жорсткий пояс протиріч, які фінансують ОАЕ та Саудівська Аравія з різних боків - Південний Судан, Судан, Еритрея, ЦАР, Малі, Нігер… Запалена в Ірані бікфордова стрічка запалює за принципом доміно сусідні країни.