В Мі-6 та ЦРУ є підрозділи, які вивчають його психологію і питання часу, коли путіна загонять у пастку або іноземці (не забувайте, що Україна теж має багато власних агентів та агентів впливу), або свої, які вибудовують особисте майбутнє без війни, а значить без путіна. Він вже пару разів мав оговірку по Фрейду, констатуючи, що багато хто не знає, як жити без СВО. Особливо ті з близького і середнього кола, хто молодше, хочуть хоч трохи пожити не в умовах військового табору, а на дачах на Кап-Ферра, не конфіскованих яхтах біля Сардінії та витрачати гроші не на «добровільну підтримку СВО» (станом на зараз 386 млрд руб, набагато менше, ніж заплановані трильйони), а в казино в Монте-Карло. Як вони це зроблять - ми з вами не знаємо. Чи йому дадуть літак до Пекіна, чи пулю в лоб. Головне в тому, хто має піти за ним, а хто - залишитися. Вочевидь, не може залишитися Шойгу, Кадиров, Золотов, Патрушев. Лавров. Він окремо, оскільки тут питання тимчасової легітимності перемовин. Але всі інші - навіть Бортников, Білоусов, Наришкін - це залежить від того, яка група в оточенні переможе, хто перший виконає те, про що думає параноїк путін - його смерть або, скоріше, відсторонення. До початку нафтового, зернового та дикоягідного навчання росіян, було два фактори, які могли утримувати статус-кво на війні нескінченно довго: наявність великих грошей та домовленість із суспільством.Перший рік війни взагалі був вдалий для росії по фінансам. Перелякана Європа платила за нафту, газ, метали скільки завгодно, аби не зголодніти або не втратити електорат, який трошки під мерзне взимку. Далі почалися обережні косметичні санкції, путін залякував європейців «новичком» (до речі, навіть зараз німецькі спецслужби попередили про такий рік власника «Донаушталь», постачальника дронів Україні, який і тепер вимушений змінювати квартири), американців світовою кризою, але Україну залякати не зміг. Сьогодні вже ж нова реальність - паливна криза всередині, постійні проблеми в аеропортах (дефіцит палива та «ковьор»), різке зменшення нафтового та зернового експорту, технологічного імпорту, і жорсткі проблеми для всіх типів військової промисловості та воєнної інфраструктури. Китай не є партнером в тому розумінні як підтримує нас Європа. Іран тепер теж, хоча був саме союзником, але обставини змінили ситуацію. Тут і росія не може дати іранцям бензин, такий дефіцитний в обох нафтових державах. Швидкий рух фінансової кризи має дійти до колапсу ближче до кінця бюджетного року і ніяка Набіуліна, у якої закінчився черговий термін і яку не відпускають, як і інших, не допоможе. Потрібно визнати, її професійні дії сильно допомогли путіну в утриманні економічної ситуації. Сьогодні одночасно йдуть наступні процеси - рубль щоденно падає (з 72 до 86 за два місяці, до чотирирічного рекорда залишився 1%), з банків забирають готівку (тільки у цьому році рекордні 2,6 трлн, темп збільшується, вектор не змінюється), бюджетний дефіцит вдвічі перевищив запланований у бюджеті (вже майже 5 трлн замість 2.6 на рік), отримати гроші взамін держоблігацій неможливо, ринок грошей не дає, інфляція, кредитна криза, колосальний дефіцит ліквідності (банки залізли в борги перед цб на рекордні 5 трлн). І до цього додається кадрова криза, як результат порушення соціального негласного договору.4. Про що ж вони мовчки домовлялися? Все просто - населення голосує, як скажуть, не бунтує, не лізе керувати державою, а держава потрошку покращує умови життя, випускає за кордон, і зовсім не думає про «СВО» бо туди беруть кадрових військових, зеків та тих, хто хоче заробити на «Ладу» для дружини. Вперше проблема настала з мобілізацією осені 2023 - «ми так не домовлялися», сказали росіяни, почали бігти до Грузії, Вірменії, хто вміє, до Європи, а хтось - у Казахстан, Узбекистан, навіть до США добігли. Паралельно поїхали ті, хто не є прихильником путіна, йому вдалося прибрати незгодних за кордон. Економіка зупинилася через мобілізацію, ризики незадоволення збільшилися і вирішили залити грошима проблему - платити великі підйомні та велику зарплатню. Але і цю хвилю утилізовано.