Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
📚 1 вересня — День знань!Дорогі учні, вчителі та батьки! Перше вересня завжди було і залишається особливим днем — днем, коли розпочинається нова сторінка у житті школярів, педагогів та цілих родин. Цьогоріч у Краматорську за онлайн парти сядуть 10 360 учнів, серед яких — 447 першокласників, 711 учні відкривають для себе старшу школу, а ще 842 майбутніх випускника. Попри війну, обстріли та зруйновані будівлі, система освіти в нашій громаді збережена і продовжує працювати.За час повномасштабного вторгнення у нашому місті пошкоджено 27 дитсадків та 26 шкіл, чотири школи зруйновано. Але ні війна, ні руйнування не змогли зламати головне — прагнення дітей вчитися, а вчителів навчати. Ви, наші педагоги, — справжні герої, які щодня доводять, що освіта не зупиняється навіть тоді, коли ворог зовсім поруч.Цього року, в межах участі Краматорська у всеукраїнській програмі «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», наша громада відкриває одну школу та дитячий садок в евакуації — у Перечині. Це буде новий дім для 557 учнів, серед яких діти з Краматорська, Маріуполя, Запоріжжя, Бахмута, Харкова та багатьох інших міст. Це — наш освітній форпост, де працюватимуть майже 40 педагогів, психолог і допоміжний персонал. Там, куди виїхали родини зі сходу і де продовжують працювати заводи з Краматорська, зберігається зв’язок із рідним містом.Ми пишаємося кожним учнем, який, попри труднощі, щодня робить крок до знань. Ми вдячні кожному вчителю, який несе світло освіти навіть у найтемніші часи. Ми віримо, що наші першачки зроблять свої перші кроки у навчанні з вірою у сильну, відновлену Україну.Дорогі діти, хай цей навчальний рік стане для вас роком нових відкриттів і перемог. А для нас усіх — кроком до головної перемоги, яка поверне у школи та садочки Краматорська дитячий сміх і живе спілкування.Зі святом, з Днем знань! 💙💛
До дня пам’яті Василя Стуса на Донеччині стартує поетичний форумВасиль Стус — не просто поет, літературознавець, перекладач, публіцист і правозахисник, це митець рідкісного таланту, який обрав долю борця і в боротьбі з радянським режимом за національну ідентичність вийшов переможцем, адже його твори будуть жити вічно.4 вересня ми вшановуємо пам’ять Василя Стуса. До цієї дати Донецька обласна бібліотека для дітей оголошує обласний поетичний форум «Живий вогонь Стусового слова» і запрошує взяти участь всіх охочих. Для цього потрібно до 2 вересня надіслати на електронну пошту [email protected] відеоролик з декламацією вірша Василя Стуса.Важливо:• роботи мають бути у форматі MP4;• надсилаючи листа, обов’язково перевірте наявність в ньому матеріалів та інформації про учасника;• посилання на відео приймаються лише з файлообмінників або ютубу.Публікація матеріалів здійснюватиметься з 4 до 6 вересня на сторінці Донецької обласної бібліотеки для дітей у фейсбуці. Всі учасники отримають електронні сертифікати.За інформацією управління культури і туризму облдержадміністрації🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
Краматорська громада оговтується після масованого обстрілу російськими КАБами 22 серпняУчора росіяни, вдень і вночі використали, сукупно, 41 авіабомбу з керованиммодулем для ударів по території Краматорської громади. На місцях, де виявлено пошкодження інфраструктури — триває ліквідація наслідків, фахівці відповідних служб працюють над ремонтом пошкоджених комунікацій.Значна кількість ударів прийшлася по околицях громади, фіксуємо такі наслідки:- поранено трьох цивільних осіб (двоє госпіталізовано, одна людина — на амбулаторному лікуванні);- пошкоджено 46 приватних житлових будинків (дахи, вікна, фасади);- пошкоджено 5 багатоквартирних будинків (вікна, балкони);- зруйновано/пошкоджено 8 приватних будинків;- пошкоджено 10 гаражів;- зазнали пошкоджень 2 магазини та станція технічного обслуговування;- було влучання у проїжджу частину;- навколо місць обстрілів — пошкоджено лінії електропередач, зв'язку, Інтернету.Нагадуємо, що у випадку, якщо ваше житло зазнало пошкоджень внаслідок ворожих обстрілів — повідомте про це за номером телефону міського контакт-центру 099-099-1505.Пізніше, фахівці Управління з питань цивільного захисту КМР зафіксують пошкодження, а для отримання грошових компенсацій оформлюйте допомогу за держпрограмою єВідновлення зручним для вас способом — у мобільному додатку в Дії, на інтернет-порталі Дія або у ЦНАПі у паперовому вигляді (вул. Богдана Хмельницького, 8).Ми разом все подолаємо!🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
Пауерліфтери Донеччини здобули чотири медалі на XII Всесвітніх іграх у КитаїУкраїнська збірна на XII Всесвітніх ігор у Ченду поповнила скарбничку чотирма нагородами завдяки спортсменам Донеччини — представникам Дружківки та Краматорська.У важкій ваговій категорії серед чоловіків Костянтин Мусієнко став чемпіоном, показавши результат 113,19 бала за формулою IPF та 1040 кг у сумі триборства. Його колега Володимир Рисєв виборов «срібло» з результатом 110,63 бала та 1030 кг.У жіночій суперважкій категорії Дар’я Русаненко здобула срібну медаль, набравши 108,98 бала за формулою IPF і встановивши світовий рекорд у присіданнях — 285,5 кг. Її співвітчизниця Валентина Загоруйко посіла п’яте місце (100,48 бала).Ще одну нагороду принесла суперважка категорія серед чоловіків — Олексій Бичков завоював «бронзу» з результатом 107,41 бала, тоді як Андрій Шевченко став п’ятим (103,97 бала)."Вітаю атлетів з успішним виступом і бажаю подальших перемог", - каже у своєму вітанні Вадим Філашкін.Загалом спортсмени Донеччини вибороли 7 із 44 українських медалей на змаганнях, допомігши нашій країні посісти третє місце у загальнокомандному заліку.🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Молодіжний працівник року» Аліна ТокареваЯ народилася і виросла в Краматорську. Це не просто місто – це моє серце, загартоване війною і сповнене любові до своїх людей. У 2018 році, щойно завершивши навчання, я прийшла працювати до управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради. Відтоді моєю щоденною справою стало те, у що я вірю, – розвиток молодіжної політики та національно-патріотичного виховання.Сьогодні, попри війну, я залишаюсь у рідному місті. Тут мій фронт. Я працюю, підтримую громаду, шукаю сенси, створюю простори для памʼяті й розвитку, бо вірю, навіть у часи найтемнішої ночі ми маємо будувати світанок.У 2016 році я пройшла базовий тренінг Програми «Молодіжний працівник», а нині є кураторкою вже третього скликання Молодіжної ради Краматорська. Молодь - це не лише майбутнє, це вже сьогоднішній голос змін. І моє завдання - допомогти цьому голосу стати гучнішим, впевненішим, почутим.Серед проєктів, що стали особливо важливими, – онлайн-платформа памʼяті «Небесне військо Краматорська», присвячена загиблим Захисникам громади. Це місце, де зберігаються їхні імена, історії та світлини, а ми підтримуємо зв'язок із родинами Героїв. Також ми створили серію відеоподкастів «Краматорськ – місто незламних Героїв» про наших сучасників: військових, волонтерів, лікарів та освітян, щоб показати щоденну людську стійкість, яка формує новий локальний наратив. Окрім того, ведеться робота над «Книгою пам’яті Краматорської громади» – це спроба зшити рани війни словами вдячності. Я також беру участь у волонтерській та координаційній діяльності в проєкті «Y.E.S.: Молодь – опора стійкості», де ми працюємо з молоддю в умовах війни, підтримуючи її ментальне здоров’я та активність. У межах проєкту «Лідерство заради відновлення Донеччини» я представила ініціативу «Прапори, що тримають небо» – меморіальний простір на честь тих, хто тримає наше небо і нашу землю. Я постійно навчаюся – від проєктного менеджменту до тем ментального здоров’я, бо знаю, щоб підтримувати інших, треба постійно розвивати себе.Коли сили закінчуються, мене рятує погляд на людей поруч. Тих, хто працює, волонтерить, боронить. Їхня стійкість – моя опора. І тому я тримаю свій фронт. Не зі зброєю, а зі словом, дією, підтримкою. Бо хтось має бути поруч із молоддю, щоб вона не втратила себе в цей буремний час.Моє переконання просте – молодь це не просто майбутнє Донеччини, це її сьогодення. І саме вона здатна не лише відновити зруйноване, а й збудувати краще, ніж було! Я вірю в це! І саме тому я тут.За інформацією управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації
Ще понад 23 мільйони гривень – на БПЛА, дрони, системи РЕБ та інше оснащення для захисників виділили на ДонеччиніПро таке рішення чергового засідання Ради оборони Донецької області повідомив начальник обласної військової адміністрації, голова облдержадміністрації Вадим Філашкін. «Загалом наразі з обласного бюджету вже спрямували 1 мільярд гривень на підтримку Сил безпеки та оборони, - коментує Вадим Філашкін, - у цей складний час надзвичайно важливо підтримувати Сили оборони України — кожен наш внесок, кожне рішення, кожна дія наближають перемогу та зберігають життя нашим захисникам».Паралельно на Донеччині продовжується підготовка громад до оборони від ворога: зміцнюють інфраструктуру, вдосконалюють взаємодію між місцевою владою, військовими адміністраціями та підрозділами Сил оборони, щоб діяти злагоджено й ефективно у будь-якій ситуації.Очільник області наголошує на необхідності всіх максимально раціонально використовувати державні ресурси та вести виважену комунікацію щодо ситуації в регіоні, аби ворог не зміг використати інформацію проти нас.🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
Учасник обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «На варті життя» Євгеній ЯцураЯ, Євгеній Яцура, 1993 року народження. З підліткового віку мріяв стати лікарем, щоб допомагати людям у своєму рідному місті. У 2010 році я закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26 у Краматорську і вступив до Бахмутського медичного училища. Потім продовжив навчання в Луганському державному медичному університеті. Через військові дії у 2014 році був змушений перевестися до Дніпропетровської медичної академії, але це не змінило мого бажання повернутися.У 2017 році, здобувши кваліфікацію лікаря, я здійснив свою мрію. Повернувшись до Краматорська, вступив до інтернатури Донецького національного медичного університету за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина». З 2019 року я працюю сімейним лікарем, а з 2023 року завідую амбулаторією, що дозволяє мені не лише лікувати, а й вдосконалювати організацію роботи. У 2023 році я також здобув другу вищу освіту — ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», бо прагну поєднувати клінічну практику з ефективним управлінням.З 2018 по 2019 рік я був позаштатним медичним експертом Національної служби здоров’я України. З 2019 року працюю позаштатним асистентом кафедри внутрішньої медицини №1 Донецького національного медичного університету. У період з 2019 по 2022 рік працював за договором з Товариством Червоного Хреста України, а у 2020 році — з Асоціацією “Medicos del Mundo”. Ми виїжджали до буферних зон, щоб надавати не лише медичну допомогу людям, а й проводити навчання для лікарів, які там працювали. З травня 2022 року по грудень 2023 року я був виконавцем проєкту «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» щодо координації діагностики та виявлення туберкульозу у м. Краматорськ. З липня 2023 року я працюю куратором та лікарем мобільної медичної бригади Project HOPE.З початком повномасштабного вторгнення, коли багато моїх колег покинули місто, я вирішив залишитися. Працював у посиленому режимі, приймаючи пацієнтів. За допомогою адміністрації лікарні організували роботу амбулаторії, створивши запаси медикаментів і розробивши план дій на випадок надзвичайних ситуацій. З 2023 року я разом із командою почав виїжджати до деокупованих територій Лиманської та Святогірської громад та до найвіддаленіших районів Краматорської громади, щоб надавати медичну допомогу місцевим жителям. Загалом ми здійснили понад 500 таких виїздів.Детальніше — https://e.surl.li/haaxhbЗа інформацією Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації
Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «На варті життя» Вікторія ВінникЯ, Вікторія Вінник, народилася 1994 року у місті Краматорськ. Мій шлях у медицину розпочався з Краматорської ЗОШ № 1, а потім, з 2012 по 2015 рік, я навчалась у Бахмутському медичному фаховому коледжі, де здобула спеціальність «Лікувальна справа» та закінчила навчання з відзнакою. Впродовж 2015-2020 років я навчалась у Донецькому національному медичному університеті.Мій шлях у практичній медицині розпочався рано. З 2015 по 2016 рік я працювала палатною медсестрою в КНП «Дитяче територіальне медичне об'єднання», а у 2016 році — в КНП «Міська лікарня №1» у відділенні діалізу. З 2020 по 2022 рік я проходила інтернатуру за спеціалізацією «лікар загальної практики – сімейний лікар» у Донецькому національному медичному університеті та в амбулаторії №3 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1».Цей період був сповнений викликів - розпочалася епідемія Covid-19, а потім і повномасштабне вторгнення. Проте завдяки підтримці моїх менторів, зокрема завідуючого амбулаторією №3 С.О. Ольховського та в.о. зав. амбулаторії № 3 Є.О. Яцури, а також моєму терпінню та невтомній праці, я змогла подолати труднощі та підвищити свій професійний рівень.З 2022 року і по сьогодні працюю лікарем загальної практики – сімейним лікарем у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1». У 2023 році я виявила бажання отримати спеціалізацію «лікар мобільної паліативної допомоги» й успішно закінчила навчання в Київському медичному університеті, пройшовши цикл «Стаціонарна та амбулаторна паліативна допомога важкохворим пацієнтам». Ця спеціалізація дозволила мені допомагати пацієнтам з важкими захворюваннями. Впродовж 2024-2025 років я брала участь у проєкті від донорів CARE, «Здорові рішення» та MEDEVAC, під час якого підвищила рівень надання паліативної допомоги мобільними паліативними бригадами.Також я опанувала базові стандарти використання УЗ-обладнання, зокрема FAST-протоколу та BLUE-протоколу, і пройшла навчання та успішно використовую керівництво mhGAP в роботі з пацієнтами як у паліативній допомозі, так і в сімейній медицині. Через постійні обстріли Краматорська я опанувала навички з тактичного застосування ультразвуку (TUSC-UA) та надання догоспітальної допомоги при політравмі, щоб бути готовою до можливих наслідків для пацієнтів та медичного персоналу. Для надання більш якісної та об’ємної допомоги населенню та паліативним хворим я підтримую зв’язок з іншими благодійними організаціями, такими як «Лікарі Світу» та «Краматорське об’єднання волонтерів».У майбутньому маю бажання ще більше вдосконалити надання медичної допомоги на первинному рівні у своїй команді та пройти навчання з дерматоскопії, щоб наблизити якісну первинну медичну допомогу кожному пацієнту та до кожного серця.Моя робота в Краматорську — це моє свідоме рішення. Попри всі виклики, які спіткали мене під час навчання та роботи, я завжди знала, що моє місце тут, поруч зі своєю громадою. Завдяки підтримці моїх менторів та невтомній праці я змогла не лише подолати труднощі, а й відкрити для себе нові напрямки, такі як паліативна допомога. Це мій спосіб підтримати тих, хто особливо цього потребує, та додати до їхнього життя більше комфорту і гідності. Моє прагнення постійно навчатися і вдосконалювати навички — це мій внесок у те, щоб моя громада не просто вижила, а мала доступ до якісної медицини, незважаючи ні на що. З вірою в майбутнє та у перемогу України я продовжую працювати у прифронтовому місті Краматорськ.За інформацією управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації
Військові частини та підрозділи ОТУ «Донецьк» ведуть виснажливі оборонні бої проти значно переважаючих сил противника.Ворог намагається просуватися шляхом просочування малих піхотних груп між оборонними порядками Сил оборони. Ці намагання росіяни підкріплюють демонстрацією своїх досягнень в медійній сфері.Проте це не означає, що росіян там не знищують - той особовий склад противника, що проникає між позиціями підрозділів ОТУ «Донецьк», отримує свою зустріч з українськими воїнами і неминучу загибель.Інфільтрація не означає отримати під контроль території України. Це означає застосування росіянами неприємної для Збройних Сил України (які потребують комплектації особовим складом) тактики проникнення, коли малі піхотні групи противника знищуються в глибині наших оборонних порядків, а не на підході до передових позицій (де знищуються основні сили росіян).Ситуація складна, неприємна та динамічна. ОТУ «Донецьк», так само, як Сили оборони України в цілому, потребують суспільної підтримки і згуртованості, віри в свої дії. Всі, від солдатів до командирів працюють в максимальному ритмі, ведучі бої. Кожний на своєму місці.Оперативно-тактичне угруповання «Донецьк»🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
🕊 «Небесне військо Краматорська» — загальнонаціональна хвилина пам'яті 🕊Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.💔10 серпня 2023 року загинув Захисник України, молодший сержант Мацкович Олексій Васильович.Олексій народився 22 березня 1986 року в селі Петрівка Перша. Навчався в Олександрівській загальноосвітній школі, а згодом здобув професію кухаря-кондитера в місцевому ліцеї. Та найбільше любив майструвати — його золоті руки вміли все: електрика, будівництво, ремонт. Усього навчався самотужки, з цікавістю та захопленням.Був активним, доброзичливим, товариським. Був футболістом місцевої команди, з якою неодноразово здобував перемоги. Багато читав, мав широку ерудицію.Мріяв про життя в місті — і здійснив цю мрію. У Краматорську зустрів своє кохання — Яну. Одружилися, будували плани на довге, щасливе життя, сповнене любові, праці й родинного затишку.Але війна перекреслила все...10 серпня 2023 року біля населеного пункту Олексієво-Дружківка життя Олексія обірвалося.Загинув під час виконання бойового завдання. Йому було лише 37 років.Не судилося випити до дна щастя сімейного життя, доглянути стареньку матір, побачити, як росте його син Роман, провести ще одну розмову з сестрою Іриною на родинному ганку…Похований на Алеї Слави у місті Краматорськ.Олексій залишився живим у пам’яті рідних — усміхненим, світлим, справжнім.Його сестра згадує: «Немає дня, щоб не згадала брата… Війна не фільм, вона не сон страшний. Міста руйнує і людей вбиває. Став воїном Небесним братик мій. Я досі ту реальність не сприймаю… На цвинтарі лежить, між прапорів. Неправда, що Герої не вмирають! Ви знаєте, як жити брат хотів. Чому на небо кращих забирають? Слізьми не виплачу те, що в душі болить. Час не лікує в моїм серці втрату. Здається, брат був поруч з нами мить, а горя залишив усім багато… І тільки в пам’яті лишився він живим…І спалахнула на небі нова зірка».Вічна пам’ять і слава Герою!Його душа — серед зірок. Його подвиг — у наших серцях.Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!Портал «Небесне військо Краматорська»