«Сьогодні – річниця звільнення міста Херсона, і я вдячний усім, хто згадував, як херсонці протистояли окупанту, як чекали на повернення українського прапора і як зустрічали наших воїнів. Дякую всім, хто сьогодні вшанував пам’ять тих, хто віддав своє життя, щоб Херсон, як і вся наша держава, були вільним. Дуже важливо пам’ятати, хто і як боровся заради України, хто і як рятував життя людей і нашої держави. Я дякую й усім журналістам, які про це нагадують, кожному й кожній, хто береже цю пам’ять про визволення Херсона й про хоробрість херсонців. Напередодні я підписав указ про державні нагороди для воїнів і цивільних, які відзначилися саме там – при захисті Херсонщини. Тих, хто бився заради держави. Тих, хто допомагав спротиву. Тих, хто рятував і рятує людей. І хто саме такий сміливий, як тепер світ знає сміливість українців. Разом із нашими воїнами в цьому указі також відзначені працівники органів місцевої влади. Це люди, які не полишили свої громади, допомагали захисту від окупантів, допомагали спротиву, лікували й лікують. Організовували допомогу тим, хто не міг сам себе забезпечити, рятували дітей від депортації, рятували людей від російського терору. Рятують і зараз. Під бомбами, в умовах постійних ударів. Я дякую всім вам за вашу хоробрість і відданість своїй роботі й Україні. Дякую кожному й кожній, хто залишається й працює саме там – у громадах уздовж лінії фронту».Звернення Володимира Зеленського наприкінці 626-го дня війни.