Сьогодні є чергове досягнення наших Сил оборони України: уражено ще один об’єкт російської нафтопереробної галузі, і відстань значна – більш ніж 2,5 тисячі кілометрів. І це в Тобольську в Сибіру. Тепер і цей регіон є доступним для наших дипстрайків. Дуже значиме досягнення наших українських воїнів. Я дякую всім за влучність. Буде більше українських дипстрайків, які мають демонструвати Росії та росіянам, що мир потрібен. У нас є дані внутрішніх опитувань у Росії, що вже зараз там зростає кількість людей, які хотіли б завершення війни. І це має бути ще відчутніше. Так, щоб Путін і його адміністрація, і його ефесбешники, і всі інші в державі-агресорці однаково розуміли, що немає іншої альтернативи, крім миру. Я хочу сьогодні подякувати всім небайдужим засобам масової інформації, усім журналістам, усім медіа, усім блогерам та подкастерам світу, які показують і розповідають правду про те, що відбувається у цій війні, як відбувається. Це вперше в історії Росії, коли у них вже немає безпечного стратегічного тилу. І це вперше вони не можуть воювати без добавок із Північної Кореї.
Зараз ще тривають роботи в Одесі після удару у ніч на сьогодні. Були відключення електрики, води – всі служби задіяні, щоб відновити постачання. На ранок були відключені від електрики більш ніж 300 тисяч сімей в Одесі та області, на зараз третину вже заживили, роботи продовжуються. Я хочу подякувати всім ремонтним бригадам, ДСНС України, всім, хто залучений. Також були удари по Харкову та області, по Павлограду, Херсону, Сумщині, нашій Житомирщині. Важливо, щоб усюди була реальна допомога людям. Протягом дня були звіти Премʼєр-міністра Корецького. Говорив також з Головкомом Драпатим – по захисту наших міст, по наших відповідях Росії. Цілком справедливі відповіді є, на кожен російський удар буде наше реагування. Російська війна буде все більш відчутною у них вдома, в Росії. Я дякую сьогодні Збройним Силам та Службі безпеки України: продовжується операція щодо російської нафтопереробки – це дуже відчутно для них, – були також ураження російських ЗРК та радіолокаційних станцій, були й наші відповіді по російській інфраструктурі в Азовському і Чорноморському регіонах. Єдина причина, чому це досі триває, – це російське небажання війну цю закінчувати. На тижні будуть нові контакти наші з посередниками, і саме по тих кроках і тих пропозиціях, які необхідні. Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО – для захисту нашої держави, наших людей.
Неможливо здобути сучасну професію, практикуючись на обладнанні, яке давно застаріло.Саме тому Львівщині виділили 138,6 млн грн державної субвенції на оновлення майстерень, лабораторій і навчальних кабінетів у наших коледжах та професійних училищах.Фінансування отримають 13 закладів освіти області:• Львівський обласний медичний фаховий коледж;• Новояворівське вище професійне училище;• Галицький професійний агротехнічний коледж;• Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша;• Вище професійне училище №29 у Львові;• Дрогобицький фаховий коледж нафти і газу;• Вище професійне училище №71 у Кам’янці-Бузькій;• Львівський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну;• Меденицький аграрно-технологічний професійний коледж;• Самбірський фаховий коледж економіки та інформаційних технологій;• Львівський професійний коледж сфери обслуговування та поліграфії;• Рава-Руський професійний ліцей;• Шептицький професійний коледж енергетики та технологій.У цих закладах готують медиків, енергетиків, будівельників, аграріїв, автомеханіків, кухарів, ІТ-фахівців, операторів агродронів та багатьох інших спеціалістів, яких зараз потребує ринок праці.Модернізація відбудеться в межах державного проєкту «100 майстерень». Він допомагає професійним та фаховим коледжам отримати сучасне обладнання й оновити простір.Проєкт створили та реалізовують завдяки програмі фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility Plan.Від того, на чому навчається студент, залежить, наскільки впевнено він почуватиметься на своєму першому робочому місці.Дякую Міністерству освіти і науки України, Уряду та міжнародним партнерам за інвестицію, яка допоможе професійній освіті на Львівщині відповідати викликам часу й потребам роботодавців.
Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:🕯️ Степан ЛукавецькийЖитель села Воля-Блажівська Ралівської громади.Проходив військову службу на посаді водія 2 кулеметного взводу роти вогневої підтримки 2 стрілецького батальйону військової частини А4123. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Загинув 14 жовтня 2023 року біля населеного пункту Діброва Сіверськодонецького району Луганської області. Йому було 55 років.🕯️ Михайло Бегар з Проживав у Меденицькій громаді. Долучився до лав оборонців у березні 2022 року. Служив у складі 103 окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Помер унаслідок важкої хвороби. Захиснику було 52 роки.🕯️ Ростислав МочульськийЖитель міста Пустомити Львівського району. У грудні 2023 року добровільно став на захист України, вступивши до лав 48 окремого штурмового батальйону. Вважався зниклим безвісти. Загинув 4 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області. Воїну було 52 роки.🕯️ Василь Мазорчук Народився у Новояворівську. У грудні 2025 року долучився до лав Збройних сил України. Проходив службу у складі 425 окремого штурмового полку «Скеля». У травні під час виконання бойового завдання воїн зазнав важких поранень. Помер 22 липня. Йому було 38 років.Вічна пам’ять та шана усім полеглим Героям!
Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:🕯️ Андрій СолукЖитель села Вороців Івано-Франківської громади. Проходив службу у складі 11-го окремого стрілецького батальйону Сил територіальної оборони. Загинув 5 липня 2024 року поблизу села Євгенівка Покровського району.🕯️ Іван Товарницький Житель села Бабина Новокалинівської громади. Проходив військову службу на посаді старшого оператора відділення радіоелектронної боротьби 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Загинув 12 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Снагость Кореневського району Курської області. Йому було 43 роки.🕯️ Мирослав ПідковичЖитель села Жирова Ходорівської громади. Загинув 2 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Донецької області. Йому було 57 років.🕯️ Андрій ПолонкаПроживав у Бориславі. У березні 2022 року став на захист держави, служив в лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка. Помер 17 липня. Захиснику було 47 років.🕯️ Олег ІваськоЛьвів'янин. У 2024 році став на захист Батьківщини до складу 5-ї окремої важкої механізованої бригади. Вважався зниклим безвісти. Загинув 25 травня 2025 року. Йому був 31 рік.🕯️ Олександр ЯрмусьЖитель села Солонка. Служив у лавах 1 корпусу НГУ «Азов». Загинув 22 липня в Покровському районі Донецької області. Захисникові було 36 років.🕯️ Роман ТорбаУродженець села Баличі Львівської області. У 2024 році став на захист Батьківщини до лав 5-ї окремої важкої механізованої бригади. Вважався зниклим безвісти. Загинув 19 червня 2025 року. Воїну було 43 роки.🕯️ Олег КурилоУродженець села Циків Золочівського району. Із початком повномасштабного вторгнення служив у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади. Нагороджений численними відзнаками. Загинув 28 липня. Воїну було 59 років.Вічна пам’ять та шана усім полеглим Героям!
Конкуренція між громадами – це одна з найкращих речей, які сталися з місцевим самоврядуванням.Коли громади змагаються результатами – виграють люди!Оновили рейтинг територіальних громад Львівщини за підсумками першого півріччя 2026 року.До десятки лідерів увійшли:🥇 Підберізцівська🥈 Львівська🥉 Пустомитівська4️⃣ Добротвірська5️⃣ Новояричівська6️⃣ Новороздільська7️⃣ Солонківська8️⃣ Рудківська9️⃣ Сокільницька🔟 Новояворівська🤝Особливо хочу відзначити Новояричівську, Новороздільську та Рудківську громади. За останні шість місяців вони продемонстрували найбільший прогрес, суттєво покращивши показники розвитку економіки, адміністрування місцевих податків, соціальної сфери та регіонального розвитку. За перше півріччя на Львівщині кількість робочих місць у малому та середньому бізнесі зросла на 4 тисячі, середня зарплата у цьому секторі досягла 28,2 тисячі гривень, крім того, громади залучили понад 1,8 мільярда гривень на розвиток інфраструктури.Громади продовжують працювати над обороноздатністю і безпекою. За перше півріччя вони спрямували на ці потреби понад 1 мільярд гривень. А 98% шкіл області вже забезпечили укриттями.Окремий важливий напрям – підтримка ветеранів. У Львівській області вже працюють 127 фахівців зі супроводу.Дякую кожній громаді, яка не зупиняється на досягнутому. І тим, хто сьогодні серед лідерів, і тим, хто лише набирає темп.Наше спільне завдання – щоб кожна громада Львівщини ставала сильнішою, комфортнішою та безпечнішою для своїх жителів. Для цього ми й формуємо рейтинг.Детальні показники кожної громади.
Маємо ґрунтовні доповіді розвідки про російські плани на осінь. Чого там немає – в російських планах, – так це миру. На жаль. Поки що немає. Путін готує умови для розширення мобілізації. Цифри його втрат говорять самі за себе. За неповних сім місяців цього року до лав російських збройних сил надійшла 221 тисяча осіб. У той час як втрати росіян у той самий період склали майже 225,5 тисяч, і з них 131 тисяча – це вбиті, майже 93 тисячі – поранені, значна кількість поранень – важкі, бо в росіян тотально погана фронтова медицина. Путін готується просто забирати нових росіян на війну. Він маскує це іншими словами, сигналами, але готується. Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати – думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію. Наші далекобійні операції, наші мідстрайки цьому сприяють. Все більше росіян помічають путінську війну та втрачають від неї і думають, що війну не треба затягувати. Ми бачимо це.Ми бачимо й співпрацю Росії з Північною Кореєю. Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї: вже з червня готуються у Воронезькій області, щоб їх прийняти. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України. Росія допомагає Північній Кореї навчатись війни, покращує їхню зброю – дає їм досвід реального застосування зброї. Все це загроза для кожного в Азії, хто в зоні досяжності північнокорейських ракет. Ми будемо протидіяти.
Два роки без…Зіновій Козицький молодший «Скарби»Скарби, що визначають сенс життяНі, не скарби, бо від скарбів радість і надія. А життя ними не обмежується.Якшо йти полем ввечері у червні, коли сонце вже сильно зайшло, і тільки край неба світиться тьмяно-блакитним, помічаєш, що сам мимоволі поставив себе у ті обставини, у яких зараз йдеш: чи від заходу, чи від сходу, і не дуже важливо куди і звідки, ти прямуєш полем у червні ввечері, швидше всього, стежкою між засівами, або дикою травою, і голова твоя може бути похилена чи підборіддя припідняте, втомлений ти чи ні, джинсова на тобі куртка, шкіряна, а чи футболка – ти йдеш полем у червні ввечері, не сильно пам‘ятаючи, але знаючи чомусь, що завтра ранок, а потім жовтень, потім січень, потім квітень. Про червень знати не можна – він навколо тебе.Дуже тяжко зрозуміти, що те, що зараз відбувається з тобою, колись повториться. В тому плані календар – велика брехня, бо жоден червень ще не був насправді червнем. Пори року плинні і не залишаються такими, як були, а натомість творять одна іншу і наступні. Люди плинні, і все створене ними, і чим вони є – перш за все, народи і сім‘ї, кола друзів і команди.Народи і пори року не вміщуються в такі поняття, як статика, бо якщо пора року статична – настав кінець світу, а якщо статичний народ – його давно вже не існує на світі, і нема кому бродити по землі і розказувати звідки він, і нема кому чекати червня, і приїжджати теж нема до кого і куди. Статичне слово – Пангея, і Помпеї – статичні теж.Багато сенсу я бачу у мінливості, яка не завжди приємна, а найчастіше дуже гірка, у взаємодії, що через цю мінливість виникає. Ми варті один одного тільки тому, коли і де ми зустрілись – бо наших зустрічей не було би, якби не було вигнанців з дому, шукачів золота, місцевих персонажів, «лисів микит», борців за справедливість, хоча найчастіше борець за справедливість – один з попередніх.Невимовно складно мені у Львові було відпускати Катрусю і Катеринку, Сяню і Квітку, Марію і Юлю, Зосю і Ярину, Соню і Христину, Солю і Мереживо, Настю і Олю-Олену. І у Відні буде непросто відпустити Солю і Віку, Віку і Іру, Соню і Олю, Вероніку і Лізу, Ені і Надю, Аню і Соню, Настю і Мар’яну, Софію і Едіт, Ксеню і ше якусь сильно грудату дівку, шо вчила мене танцювати вальс, але імені якої я не запам‘ятав.Для мене завжди було якесь Тримурті в тому, шоб бути при складанні віршів і ролей, рисах вищеперелічених жіночих облич і збірці тих понять, шо означають «Україна» на моїй пам‘яті. І в яких би обставинах в житті я не опинявся, завжди хотілося до цього вертатись по сильно і давно витоптаних шляхах від мого дому на львівський вокзал і від гуртожитку до станції віденської підземки Шведенплятц, шляхом нічних пригод і авантюр, помічання і придумування історій, повних попільничок, нехитрих компліментів, посадженого голосу від декламування, цілоденних репетицій весь липень і проваленої не одної вистави, шістнадцятигодинних нічних змін на львівському вокзалі під війною, актовим залом школи у тринадцять років, водіння дівок вночі додому, щоб батьки не чули, і може навіть трохи ше чогось.Сенси для мене ловились у процесі, і ті, що ловились – не відпускають мене досі.Найбільший сенс, шо мене не відпустив – думка про, те як мені вернутись.Zenyk Art Gallery
Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається зі захисниками:🕯️ Віталій Куцик Житель села Торчиновичі Старосамбірської громади.Проходив військову службу на посаді бойового медика 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А5001.Тривалий час вважався безвісти зниклим. Загинув 30 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Солоне Покровського району Донецької області.🕯️ Олег СлепокураУродженець міста Белз Львівської області. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Дніпропетровському, Південно-Слобожанському, Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади.Нагороджений відзнаками Президента України: орденами «За мужність» II та III ступенів, відзнакою «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» та медаллю «Ветеран війни». Не стало захисника 19 червня. 🕯️ Андрій Пирч «Доктор»Львів'янин. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Запорізькому й Донецькому напрямках у складі 45-ї окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського.Нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «Знак пошани», відзнакою начальника Генерального штабу ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» та медаллю «Ветеран війни». Не стало воїна 24 травня. 🕯️ Олег Харкевич Львів’янин. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». Не стало захисника 2 липня. 🕯️ Олексій БондарчукЖовківчанин. З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання в складі 24-ої окремої механізованої бригади. Був поранений. На жаль, 17 липня 2026 року, серце захисника зупинилось під час проходження лікування в лікарні у Краматорському районі Донецької області. Йому було 47 років.🕯️ Андрій БатицькийЖитель села Малнів Яворівського району. Молодший сержант, інспектор прикордонної служби, навідник протитанкового ракетного комплексу. Загинув 27 червня 2025 року біля населеного пункту Біла Гора на Донеччині. Служив у прикордонній комендатурі швидкого реагування.🕯️ Любомир Лапей Родом із села Ялинкувате Славської громади. Загинув 14 липня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Слов'янськ Донецької області. Захисникові було 35 років.🕯️ Юліан Сосновський Уродженець Новояворівська. Проживав у селі Старичі. З початком повномасштабного вторгнення восени 2022 року долучився до лав 129-ї окремої бригади територіальної оборони. Після отриманого поранення продовжив службу у лавах Національної гвардії України, у складі 14-ї бригади оперативного призначення «Червона калина». Від серпня 2025 року вважався зниклим безвісти. Загинув 14 серпня 2025 року поблизу села Новоекономічне на Донеччині. Йому було 27 років.🕯️ Андрій Кацюба Житель села Острів Рудківської громади Самбірського району.Проходив військову службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних комплексів штурмової роти штурмового батальйону військової частини.Загинув 12 липня поблизу населеного пункту Малокатеринівка Запорізької обл.Вічна та світла памʼять Героям🕊️
Не знаю іншого парку у Львові, де в будь-яку пору є стільки людей. Одні бігають, інші гуляють із дітьми, хтось вигулює собаку, хтось п’є каву, читає книжку чи дрімає у гамаку…Тому, коли ми обирали місце для «Простору рівних можливостей», для мене відповідь була очевидною: він має зʼявитися у Стрийському парку!Відтепер поруч із Обласною дитячо-юнацькою спортивною школою працює новий багатофункціональний спортивний майданчик. Тут ветерани тренуються разом із молоддю, люди, які користуються колісними кріслами, – біля тих, хто прийшов після роботи позайматися на годинку. А діти бачать все й ростуть з розумінням, що це – норма.Тут встановили сучасні силові тренажери зі змінним навантаженням, частину з яких адаптували для людей, які користуються колісними кріслами.Зробили доступнішою і Обласну дитячо-юнацьку спортивну школу. Тепер школа та майданчик доповнюють можливості одне одного.Проєкт реалізували в межах обласної програми «Ліга Нескорених». Майданчик відкрили два тижні тому. І найприємніше, що вже зараз він майже ніколи не буває порожнім.Зранку на ньому зазвичай займаються ветерани, аматори і спортсмени. Потім приходять сім’ї з дітьми, молодь, люди старшого віку. Навіть у неділю ввечері всі тренажери зайняті, а звичні для парку звуки дитячого сміху, розмов і співу птахів тепер природно доповнює дзвін металу спортивного обладнання. Це звук життя, й руху вперед!Приходьте й ви! Із друзями, дітьми чи самі. Подбайте про своє здоровʼя.Це безоплатний простір, який ми відкрили для всіх. Зі щирою вдячністю людям, завдяки яким маємо державу.