Я пишаюся тим, що у нас тут ком’юніті думаючих людей.❤️❤️🤖 І дуже хочеться обговорити роль ШІ в освіті.Одразу скажу: я використовую ШІ за потреби і радію, що він є. Це справді потужний інструмент. Але останнім часом зловила себе на думці, що якби ШІ існував у часи мого школярства, я не впевнена, що стала б тим фахівцем, яким є зараз.Бо частина знань, умінь і навичок формується саме через зусилля: коли ти сам шукаєш, порівнюєш, сумніваєшся, помиляєшся, перевіряєш, перечитуєш і нарешті розумієш. А ШІ дуже добре вміє знімати з нас це когнітивне навантаження. І тут є небезпека: полегшуючи життя, він може непомітно забирати в людини тренування мислення.Тому все важливе я все одно намагаюся перевіряти “звичайними” способами. І часто бачу помилки, зокрема, в біології. Помилки, які нефахівець просто не помітить.🖼 Окрема історія: навчальні публікації, зроблені ШІ, які дуже швидко нині ширяться у соцмережах. Там бувають неточності, дивні формулювання, неправильні зв’язки між поняттями, зайві або недоречні деталі. А діти це читають і запам’ятовують як правильне.🎁 І ще одне: душа. Дуже часто ШІ-тексти й картинки виглядають так, ніби їх клонували. 😂 Наче все правильно, але щось живе зникає. Та сама родзинка, заради якої ми взагалі любимо хороші тексти, уроки, пояснення, людей.Тому для мене ШІ не ворог освіти. Але й не чарівна паличка. Це інструмент, який може дуже допомогти. А може і сильно нашкодити, якщо замінити ним мислення.Що скажете?