Рідкісні або зникаючі українські професії, які мають культурну, історичну чи етнографічну цінністьЧасто це ремесла, які передавалися з покоління в покоління, а сьогодні — майже зникли або збереглися лише у вигляді музейного мистецтва чи туристичних атракцій.🧵 Кравець-гуцул з традиційного строюМайстри, які шиють автентичні гуцульські строї з вовни, сукна чи домотканого полотна, включно з вишивкою, кожухами, кептарями. Зараз таких — одиниці, переважно на Прикарпатті та Буковині.🎨 Маляр на скліЦе традиційне українське народне мистецтво, особливо поширене на Гуцульщині. Іконопис чи декоративні малюнки зображалися на зворотному боці скла. Майстрів цього напрямку — дуже мало.🪵 БондарФахівець із виготовлення дерев’яних бочок, діжок, коновок. Колись поширений по всій Україні, сьогодні — зникає, бо витіснений пластиковими та металевими аналогами.🪑 СтельмахМайстер, який виготовляв дерев'яні частини возів, сани, візки. Це вже майже забутий фах, що залишився хіба що в етнографічних музеях або у майстрів, що займаються реконструкцією.🪡 Вишивальниця весільних рушниківЖінки, які вручну вишивали весільні рушники, дотримуючись символіки та обрядових канонів. Таких майстринь мало, і їхня робота — справжнє мистецтво з глибоким змістом.🕯 Свічкар (майстер із виготовлення воскових свічок вручну)Традиційно виготовляли свічки з бджолиного воску, часто при монастирях. Цей фах зникає, але досі живий у деяких громадах (наприклад, у скитах чи майстернях біля лавр).🐎 Коваль підковМайстер, що кував і прибивав підкови. У сільських регіонах ще трапляється, але масово витіснений технікою. Унікальне знання про будову копита і метал також зникає.🐝 БортникСтаровинна професія лісового пасічника, який доглядає за дикими бджолами у дуплах дерев. Практикується ще подекуди на Поліссі, але дуже рідко.🪆 Майстер народної іграшкиЦе ті, хто робив традиційні ляльки-мотанки, дерев’яних коників, пищики, брязкальця тощо. Часто поєднувалося з розписом (наприклад, у стилі петриківки). Унікальне ремесло, яке зберігається завдяки ентузіастам.🐏 Овечий стригальЦе не просто людина, що стриже овець — це майстер, який знає, як зробити це так, аби не нашкодити тварині, і зберегти цінність вовни. Колись поширене ремесло, нині — дуже рідкісне.