Повідомлення telegram каналу - @kovbas_ka

Частина друга:
Орден майора СМЕРШ
Усі ці мистецькі твори повернулися до німецьких і європейських музеїв, а гроші та валюту перевезли до Франкфурта, в одне з уцілілих відділень державного банку. На Потсдамській конференції було вирішено розділити золотовалютні запаси поваленого "рейху" між чотирма країнами-переможницями у Другій світовій війні. Але Сталін відмовився від частки СРСР в обмін на активи країн Східної Європи. Щось усі західні союзники СРСР все ж таки передали, зокрема 800 мішків з радянськими рублями.
У книзі "Нацистське золото" йдеться, головним чином, про пошуки в країнах Західної Європи та Південної Америки і про те, що ще може зберігатися у приватних сейфах швейцарських та британських банків. Але також йдеться і про зникнення частини золотовалютного запасу "третього рейху" (тієї, що не встигли вивезти з підвалів одного з відділень Рейхсбанку до падіння Берліна), до якого був причетний і Радянський Союз.
14 травня 1945 року працівників Рейхсбанку, у яких були ключі від сейфів, привезли до цього відділення. Їх зустрів, як розповідається у книзі, "майор секретної служби" Федір Новиков (очевидно, йдеться про начальника ОКР СМЕРШ 265-ї стрілецької дивізії майора Федора Володимировича Новикова) і зажадав відкрити сейфи. У них виявилося 90 золотих злитків і понад чотири з половиною мільйони золотих монет – доларів, соверенів, франків і гульденів, а також доларові облігації на суму 400 мільйонів доларів.
Після опису сейфи знову закрили, і ключі Новиков забрав собі. Через кілька днів вміст сейфів зник. А ще через місяць майор СМЕРШ Федір Новиков був нагороджений орденом Червоного Прапора. Вартість лише цих золотих злитків, як підрахували автори книги, склала б сьогодні понад 18 мільйонів доларів.
Куди поділося золото?
Але найбільший шматок "золотого пирога", який досі не знайдений, – це ті приблизно 7% золотовалютного запасу "рейху", які вивіз до Баварії оберштурмбанфюрер СС Фрідріх Йозеф Раух. У 1945 році його арештували американці, і він багато що їм розповів про евакуацію золота. Якусь частину його знайшли, але дуже мало. Де решта, Раух сказати не міг (або не хотів). У квітні 1945 року він залишив цінний вантаж у казармах гірських єгерів у Баварії. Що сталося із золотом потім, Раух нібито не знав.

Озеро Топліце
Куди поділося золото нацистів, включаючи залишок золотовалютних резервів із Рейхсбанку, досі йдуть суперечки. Є багато версій, зокрема й неймовірних. Найдостовірнішою вважається версія, згідно з якою частину золота треба шукати на дні озера Топліце в Австрії, приблизно за сто кілометрів від Зальцбурга.
29 квітня 1945 року есесівці дійсно затопили в цьому озері, яке знаходиться у важкодоступному гірському районі і в якому нацисти випробовували нову військово-морську техніку, якісь ящики. Шукати їх почали відразу після закінчення війни. У 1959 році на дні знайшли не золото, а підроблені фунти стерлінгів, з допомогою яких нацисти, розкидаючи їх над територією Великобританії, хотіли досягти колапсу її фінансової системи. Більше у цьому озері, глибина якого місцями становить понад сто метрів, поки що нічого не знайшли, хоча використовували навіть надсучасні глибоководні апарати.
Самодіяльних шукачів скарбів тут давно вже немає: австрійська влада забороняє будь-які пошуки без спеціального дозволу. Тож питання про те, де саме знаходиться нацистське золото – у Топліце, на дні інших гірських озер, у покинутих глибоких шахтах або в анонімних сейфах відомих банків – досі залишається.