«Я втратив багатьох. Вижив завдяки допомозі та підтримці». Історії наших захисників▪️ 38-річний Роман Салівончик до війни займався виготовленням меблів. У лютому 2022-го пішов на службу одразу. Спочатку потрапив під білоруський кордон, потім у складі мотопіхотного батальйону 14 бригади поїхав на Миколаївщину.Тоді дуже допомагали волонтери, серед них і костопільські. Везли все, від одягу і їжі до автомобілів, і це рятувало.  🪖 Далі воював на харківському напрямку, потім був Куп’янськ. Втратив дуже багато побратимів. Але командири хороші були, яким Роман також завдячує життям.Серйозне поранення захисник одержав у червні 2022. Частину легені видалили. Пізніше травма дала ускладнення на іншу легеню, воїна прооперували знову. ВЛК визнала воїна обмежено придатним. Згодом Роман Салівончик пішов працювати інструктором на Рівненському полігоні.Після усього побаченого та пережитого Роман каже, що якби не людські молитви, то не вижив би. Хоч до церкви не ходить, але вірить. Повну версію читайте тут.