Шановна громадо! Страшна війна без жалю забрала життя нашого Героя – захисника, мужнього бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта, солдата 🕯Олександра Миколайовича Гончаренка Олександр Миколайович народився 21 березня 1973 року у Виграєві. Тут виростав, навчався у школі, після закінчення якої вступив до Гарбузинського профтехучилища і здобув спеціальність водія. Після служби в армії працював водієм у місцевому агропідприємстві, у Києві на будівництві, працював на різних роботах, в тому числі і за кордоном. Щоб боронити рідну землю, вигнати окупантів з України та стати на захист її суверенітету і територіальної цілісності, відстояти право кожного українця жити у вільній та суверенній державі, Олександр у березні 2022 року пішов добровольцем та взяв до рук зброю і щодня разом із побратими наближав Перемогу. Пройшов відповідне навчання та став на захист нашої країни у складі 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. На війні був водієм. Зі слів побратимів, Олександр був справжній воїн – сміливий і досвідчений, вірний товариш, завжди приходив на допомогу, щиро радів за успіхи інших. Мав відзнаки військового командування, у серпні 2022 року нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Трагічно обірвалося життя відданого патріота, світлого, життєрадісного, відкритого, доброго і надійного друга, побратима, найкращого сина, батька, брата 4 липня 2024 року на Донеччині. Ціною свого життя Олександр здійснив найбільший подвиг – віддав його за цілісність і незалежність України. На віки вічні його ім'я буде вписане в історію нашого краю та України як воїна – Героя.Непоправна втрата для рідних, для всіх, хто добре знав Олександра. Ще одне серце, яке перестало битися заради вільної і незалежної України. Уклінно, живим коридором сьогодні проводжали нашого Захисника — Олександра Миколайовича Гончаренка. Доземно вклоняємося родині, яка виховала справжнього патріота, та розділяємо біль важкої втрати.Безмежна шана, вічна і світла пам’ять Герою Олександру Миколайовичу Гончаренку!