Проблемна поведінка чи нормальний собака?Чому ми так часто плутаємо ці речі?Коли люди беруть собаку, вони дуже часто забувають одну просту річ:собака — це тварина, звір, не тамагочі і не елемент інтер’єру.Це жива істота зі своїми потребами, емоціями та характером.Собаку приймають у сім’ю для якоїсь мети, і добре собі чесно признатися, для якої.Але разом із цим часто з’являються нездорові очікування.«Я хочу, щоб він завжди ходив поруч».Але поруч — це команда, це концентрація, самоконтроль і напруга.Собака не може і не повинен ходити постійно поруч, без бажання, без відпочинку.Собака має нюхати, досліджувати, рухатись — це його нормальна поведінка.«Я хочу, щоб він мовчав».Так, собаку можна навчити менше гавкати.Але гавкіт — це сигнал, емоція, реакція на страх, спосіб комунікації.Ми не можемо просто вимкнути собаці звук.«Я хочу, щоб він на мене не стрибав».Але він стрибає, бо радіє, бо хоче до вас дотягнутися, бо ви — центр його всесвіту.Якщо ви не хочете стрибків — присядьте, опустіться до собаки,дайте йому легальний спосіб проявити свою радість.Забороняти емоції неможливо.«Я хочу, щоб він не залазив на диван».Але він хоче бути поруч з вами, бо для більшості собак людина — це все його оточення.Іноді це не проблема поведінки, а проблема наших очікувань.Якщо вас лякає шерсть на дивані —застеліть його пледом,покладіть лежанку поруч,сядьте на підлогу до собаки.Або чесно запитайте себе,чи готові ви жити з живою істотою,а не з ідеальною картинкою в своїй голові?Часто немає проблемної поведінки,а є проблема наших очікувань.Ми можемо навчити собаку бути вихованим,ми можемо навчити жити за нашими правилами,але ми не можемо заборонити йому бути собакою.Тому давайте поважати природу собаки і їх потреби ❤️