У нас в академії є момент, який я люблю більше за будь-що.

Студент вже на 1-2 тижні навчання бере реальний клієнтський проєкт під моїм менторським супроводом. Не одного клієнта безкоштовно для тренування, а одразу 2-5 реальних клієнтів по 500-1000$ за кожен проєкт. Не навчальне ТЗ, а живі люди, які чекають результат і платять за нього гроші.

І майже завжди на цьому етапі людина приходить до мене з панікою: "клієнт написав правки, я не знаю, що відповісти", "він хоче ще одну версію, а я вже все зробив", "мені здається, я взагалі не туди веду проєкт". Це нормально. Так і виглядає перехід з учня в дизайнера, який працює з реальними грошима і реальними очікуваннями, причому одразу з кількома клієнтами паралельно.

Проблема ніколи не в навичках Figma на цьому етапі. Проблема завжди в комунікації: як почути правки, не панікуючи, як пояснити своє рішення, як не погоджуватись на все підряд тільки тому, що страшно втратити клієнта. І як тримати в голові 2-5 проєктів одночасно, коли ти в дизайні лише два тижні.

Тому в мене велика частина менторства це не "де посунути кнопку", а "як говорити з клієнтом, коли він незадоволений", і "як не втопитись, коли клієнтів кілька, а досвіду ще нуль". Цьому в жодному курсі окремо не вчать, а без цього портфоліо з першого тижня мало чого варте. Та і жодного курсу в світі я не знаю, щоб робив те що ми робимо.