Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Олександр Коломієць - секретар Ладижинської міської ради
Додано 06 січ 2025

Олександр Коломієць - секретар Ладижинської міської ради

@kolomiietsofficial
Кількість підписників: 1 673
Фото: 6,020
Відео: 55
Посилання: 120
Опис:
Офіційний канал секретаря Ладижинської міської ради Олександра Коломійця
Джерело

Олександр Коломієць - секретар Ладижинської міської ради | У Відкритому просторі громадського розвитку відбулася персональна вист...

Логотип телеграм спільноти - Олександр Коломієць - секретар Ладижинської міської ради Олександр Коломієць - секретар Ладижинської міської ради @kolomiietsofficial
725 Охват/переглядів 2026-05-13 07:51 Повідомлення №6466
У Відкритому просторі громадського розвитку відбулася персональна виставка картин ветерана Олександра Жарікова — людини, яка через творчість змогла передати власні переживання, пам’ять про важливі події і водночас — віру в життя та майбутнє.Організувала виставку фахівець із супроводу ветеранів КЗ «Ладижинський міський центр соціальних служб» Олена Наказнюк. «Для ветеранів надзвичайно важливо мати простір, де їх чують, підтримують і допомагають відкривати нові сенси. Творчість часто стає саме тим шляхом до відновлення», — зазначила пані Олена, відкриваючи захід.На відкриття виставки завітали депутати, ветерани, побратими, друзі та рідні митця. Звертаючись до присутніх, наголосив, що ця виставка - свідчення таланту і сили пана Олександра. Вона - про відновлення, внутрішнє світло, яке допомагає жити й творити навіть після пережитого на фронті. Картини всі різні за настроєм та тематикою — більшість це пейзажі всіх пір року. Особливе місце серед робіт займають картини, присвячені Бахмуту — місту болю, боротьби й незламності. Одна з найсимволічніших робіт — зображення уламка стіни з освітленим вікном і свічкою всередині. Під вікном проростає зелена рослина — як символ того, що навіть після руйнувань життя обов’язково відроджується, а Україна вистоїть, розквітне і переможе.«Не думав, що в 66 років почну малювати. До війни не тримав пензель у руках. Та після поранення, коли повернувся зі шпиталю, донька принесла картини по номерах, аби я трішки відволікся, розпрацьовував руку. Згодом бажання малювати посилювалось. Посприяли цьому також зустрічі ветеранів у Центрі життєстійкості, де нам створювали всі необхідні умови для малювання», — розповів митець.Щиро дякую Олександру Жарікову за відвертість, силу та талант, якими він поділився через свої роботи. Дякую дружині Людмилі за підтримку й віру, організаторам — за створення простору для таких важливих зустрічей, а всім, хто завітав на виставку, — за увагу, теплі слова та небайдужість. Саме такі події об’єднують громаду, допомагають підтримувати наших ветеранів і нагадують: навіть після найтемніших часів завжди народжується світло.