Президент Комо Мірван Суварсо:

Ми - маленьке місто з маленьким стадіоном. Один матч на Сан-Сіро приносить 8 доходів з нашого домашнього матчу. А виплати від телеправ йдуть клубам з історією та титулами. Ми змагаємось з гігантами. Наша база місцевих вболівальників обмежена, але наш глобальний охват необмежений. Все залежить від нашої брендової, маркетингової та комунікаційної стратегії. Що має АПЛ, чого немає в Італії? Гроші. Але ми маємо історію, мистецтво, гастрономію та пристрасть.
Ну що тут сказати:1. А хто сказав, що буде легко?2. Звісно, для великого клубу важливо знаходитись у великому місті (деякі клуби переїжджають, щоб отримати більшу фан-базу).3. Історичні клуби для того і розвивались ось вже як 100 років для того, щоб мати конкурентні переваги над тими, хто зʼявляється нізвідки і вимагає рівних можливостей в питаннях, де це неможливо без довгої попередньої роботи.4. Комо не може жалітись на тему грошей, тому що клуб є абсолютно найбагатшим клубом Італії за фінансовими можливостями власників, чий статок дорівнює $48 млрд.5. Комо побудував таку швидку історію успіху якраз завдяки тому, що відмовився від всього італійського. Тренує Фабрегас, допомагають Варан і Венгер, амбасадор - Анрі, в команді майже немає італійців. До чого ці апеляції про італійську культуру і т.д.? Мені дуже подобається, яку команду побудували в Комо. І їм треба позиціонувати себе, як глобальний інтернаціональний клуб, яким пощастило насолоджуватись маленькому італійському місту. До чого ці нарікання на гроші від мільярдерів? До чого ці патріотичні італійські речі від індонезійців, які зібрали команду без італійців? Навпаки. Комо - ідеальний приклад відкритості в футболі. Головне - рівень гри. Саме грою Комо до себе притягнув увагу. Гра - їхній головний товар, а не італійське мистецтво і пристрасть… Кайфуйте від себе. Не звалюйтесь в популізм. Ви - найяскравіший мультинаціональний футбольний бренд. Це ваш шлях і ним треба пишатись.