Віруючі Української Православної Церкви сьогодні відзначають Радоницю — особливий день поминання померлих, традиційно у вівторок наступного тижня після Великодня. Цього дня, після Літургії та панахиди у храмі, прийнято відвідувати могили покійних рідних та близьких.Це поминання встановлено для того, щоб віруючі після світлого свята Великодня могли розділити з померлими велику радість Воскресіння Христового. Весь Світлий тиждень у церквах не служать панахиди, не згадують померлих, оскільки Великдень — це свято перемоги Христа над смертю. Заупокійні богослужіння переносяться на другий вівторок після Великодня. Звичай святкування Великодня на могилах померлих відомий з часів святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), і ймовірно був і раніше. За традицією, відвідуючи цвинтарі, до могил підходять зі словами великоднього тропаря: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, хто у гробах, життя дарував». Цього дня на могилах священники звершують літію, під час якої просять у Бога прощення гріхів померлих і щоб Господь упокоїв їх там, де «ні хвороби, ні печалі, ні зітхання, але життя нескінченне». На могилах прийнято запалювати свічки та молитися за покійних. Також у цей день прийнято подавати милостиню нужденним з проханням помолитися за упокій покійних рідних і близьких, називаючи їхні імена. Православна Церква вчить, що молитва за упокій за рідних і близьких у дні особливого поминання померлих, полегшує їх долю у вічному житті.