✨

Під час 📷

Київського міжнародного фестивалю короткометражного кіно 📽️Довженко-Центр традиційно представили альманах із найкращих стрічок молодих і перспективних українських режисерів. До добірки «Українська нова хвиля. На зближення» увійшло 6 робіт про родинні звʼязки, стосунки та пошук рідних душ у складний воєнний час. Половина показаних картин зроблена студентами і випускниками КНУТКІТ імені І. К. Карпенка-Карого, що демонструє велику роль освітнього закладу у формуванні сучасного національного кінодоробку. ❓

Що показали?
⚪⚪⚪
🪷

«Тепер все» Лізи Ігнатьєвої, складений із родинного фотоархіву й аудіозаписів матері режисерки, без зайвої вигадливості інтимно розповідає про дитинство героїні в нині окупованій Новій Каховці – місті, що назавжди залишилося спогадом про вічне літо і дідуся, який будував місцеву ГЕС. Це єдиний документальний фільм у добірці, який демонструє, як ефективно висловити людський біль, використовуючи мінімуму виражальних засобів.
⚪⚪⚪
🪷

Одним із найбільш креативних поглядів на травму втрати рідного місця стала стрічка «Котик та Песик шукають дім» Георгія Гогатадзе. Це подорож двох лялькових тваринок, що пливуть морем у рідній ванні в пошуках нового прихистку. Екстравагантність форми тут поєднується із щемливістю сюжету, що створює дуже незвичний досвід. Фільм ніби і стилізований під дитячий мультсеріал, але має глибоку емоційну дію саме на дорослих.
⚪⚪⚪
🪷

Доступнішою була робота «Природній баланс» Олександра Миронюка. У ній студент-режисер бігає з камерою за чужим дідусем для створення фільму про самотність. От тільки з ловлі самотності народжується мила чоловіча дружба. В трагікомічному ключі стрічка осмислює існування дружніх звʼязків між представниками різних поколінь і зачіпає роль мистецтва у лікуванні власних ран.
⚪⚪⚪
🪷

Артгаусних ноток додала добірці Ольга Пирожик із фільмом «Креветка, вимикач, бичок і пляшечка». Подібним набором образів і є весь фільм, який перемішує історію сестер зі снами, мареннями, любовʼю, смертю та креветками у ванні. Повністю зрозуміти цей потік важко, але плисти за ним досить легко.
⚪⚪⚪
🪷

Найпровокативнішою була «Прелюдія» Аліни Панасенко. Це діалогова драмеді про дівчину та військового, які зближуються емоційно перед моментом близькості фізичної. Саме на недомовлених розмовах про військових без форми, оригінальному візуальному оформленні та органічних акторських роботах і будується унікальна інтимна атмосфера стрічки.
⚪⚪⚪
🪷

Завершила показ «Комендантська година» Єлизавети Топтигіної. Ще одна ніжна історія про стосунки дівчини та військового. Одна ніч стає моментом єднання для випадкових зустрічних. Чарівне і тендітне кіно, в якому хочеться загубитися трохи довше, хоча б на годинку.
⚪⚪⚪
🌟

Автор тексту: Владислав Бебешко