Про життя преподобних Елладія і Онисима Печерських збереглося небагато відомостей, дата і місце народження невідомі. Прп. Елладій згаданий на карті Ближніх печер 1638 року як «святий отець Елладій посник, чудотворець», в 1661 році як «Елладій чудотворець», в 1703 році як «Елладій затворник». Мощі прп. Онисима вперше вказані на карті Ближніх печер 1661 року. У 1744 році він позначений як «преподобний Онисим затворник», в 1868 році як «прп. Онисим, який спочиває в затворі». Преподобний Амон найімовірніше, жив і подвизався в Печерській обителі в другій половині XIII століття. Так було написано на стародавніх дошках, якими закривалися печери з мощами. Звичайно, самі написи не збереглися, але в стародавній книзі «Короткі оповіді про життя преподобних отців Дальніх печер» відтворено їхній текст. Звідти ж ми дізнаємося, що з благословення ігумена він мандрував на Святу Гору Афон і до Єрусалима. Самі по собі ці прощі не є показником святості, але після повернення до Києво-Печерської Лаври благочестя преподобного вразило навіть старців. Його святе і піднесене життя багатьма було взято за зразок чернечого діяння, а самому йому було дане прозвання Працелюбний. Святий Амон був скромним і дуже невибагливим. Своїм земним аскетизмом він здобував нетлінні багатства на Небі. І до кінця життя, сповнившись убогості духовної, так полюбив він убогість тілесну, що закрився в одній із Дальніх печер. Але й там він дивував братію численними подвигами, які посоромлювали всі підступи ворога роду людського. У XVII столітті архімандрит Києво-Печерської Лаври Варлаам (Ясинський), який згодом став митрополитом Київським, встановив святкування Собору преподобних отців Дальніх печер. Тоді ж, імовірно, було складено служба преподобному Амону.