Апостолом любові називає Церква святого Іоанна, бо він постійно навчав, що без любові людина не може наблизитися до Бога. У трьох посланнях, написаних апостолом Іоанном, йдеться про значення любові до Бога і ближніх. Вже в глибокій старості, дізнавшись про юнака, який збився зі шляху істинного і зробився ватажком зграї розбійників, апостол Іоанн пішов шукати його в пустелю. Побачивши святого старця, винний став ховатися, але апостол побіг за ним і благав його зупинитися, обіцяючи гріх юнака взяти на себе, аби той покаявся і не губив своєї душі. Зворушений теплотою любові святого старця, юнак справді покаявся і виправив своє життя.Святий апостол Іоанн помер у віці ста з лишком років. Він набагато пережив всіх інших очевидців Господа, довго залишаючись єдиним живим свідком земних шляхів Спасителя.Коли настав час відходу апостола Іоанна до Бога, він вийшов за межі Ефеса з сімома своїми учнями і наказав приготувати для себе в землі хрестоподібну могилу, в яку ліг, сказавши учням, щоб вони засипали його землею.Учні з плачем цілували свого улюбленого наставника, але, не наважуючись не послухатися, виконали його наказ. Вони закрили обличчя святого платом і закопали могилу. Дізнавшись про це, інші учні апостола прийшли до місця його поховання та розкопали могилу, але нічого в ній не знайшли.Щороку із могили святого апостола Іоанна 8 травня виступав тонкий прах, який віряни збирали і за допомогою котрого зцілювалися від хвороб. Господь дав своєму улюбленому учневі Іоаннові і його братові ім’я «Синів Громових» — вісника страхітливого у своїй очисній силі небесного вогню. Цим самим Спаситель вказував на полум’яний, вогненний, жертовний характер християнської любові, проповідником якої був апостол Іоанн Богослов. Орел, символ високого польоту богословської думки, є іконографічним знаком євангеліста Іоанна Богослова. Іменування Богослова Свята Церква дала із учнів Христових тільки святому Іоанну.