Народився святий 8 січня 1849 року в Київській губернії в бідній родині, при хрещенні був названий Георгієм. У дванадцятирічному віці осиротів. Здобув освіту в сільській школі. У юнацтві здійснив паломництво по святих місцях Київської губернії, виконуючи обітницю, дану під час важкої хвороби. Паломництво сильно вразило Георгія, і він приєднався до братії Феофанівської пустині, що знаходилась під опікою київського Михайлівського Золотоверхого монастиря.У 1867-68 роках Георгій здійснив паломництво в Єрусалим, потім на Афон, де залишився, прийнявши чернечий послух у скиті святого пророка Іллі (Свято-Іллінський скит). У 1869 році після відповідних випробувань прийняв чернечий постриг з ім’ям Гавриїл – на честь Архістратига Гавриїла.У 1887 році святий прийняв управління Свято-Іллінським скитом. У 1891 році був возведений у сан архімандрита Константинопольським патріархом Іоакимом III.Старець Гавриїл сприяв благоустрою Свято-Іллінського скиту. За ініціативою преподобного Гавриїла в 1894-96 роках в Одесі було побудовано подвір’я Свято-Іллінського скиту – Іллінське подвір’я – з трьохпрестольним храмом у візантійському стилі і великими приміщеннями для перебування наших поломників, що прямують на Афон і в Єрусалим. Частина каменів для будівництва храму була привезена архімандритом з Афона на кораблі «Святий пророк Ілля». У 1894-98 роках за вказівкою Гавриїла в Святоільінскому скиту був побудований чернечий корпус, в 1899 році розпочато спорудження нового собору.У 1901 році святий відправився на батьківщину для відвідування подвір’їв Свято-Іллінського скиту в Одесі, Таганрозі і Станиці – Новомиколаївській. У середині жовтня під час перебування в Станиці-Новомиколаївській стан здоров’я преподобного Гавриїла різко погіршився і 19 жовтня він помер. Тіло архімандрита було перевезено до Одеси, де 2 листопада було поховано в склепі храму Свято-Ільїнского подвір’я.