Повідомлення telegram каналу - @kliati_pereklady

Ремесло знищує творчість
Певно ж ви бачили, що сім корінців українських книг про Хлопчика, який вижив разом утворюють цільний малюнок? Приємна увага до зовнішнього вигляду книги, позаяк на полиці її продаватиме зокрема й обкладинка.
Трохи по-особливому цю річ зрозуміли у Фоліо, а тому на обкладинку Сяйва розмістили відомого австралійського актора (уявлення не маю, який у нього стосунок до роману Степана Короля). Неначе ім'я автора вже не продаватиме книгу... Погляньте лиш, як мінялись обкладинки Керрі зі зростанням відомості Кінга.
Але Фоліо видало дві книги Кінга й кинули. Монополію на видавництво, схоже, має КСД. І бачу, вони взялися за Кінга серйозно: якщо раніше виходило по книзі в рік, то тепер не встигаєш за всім. Видно, поставили Короля на потік. Тільки погляньте: це лиш дрібка того, що вийшло торік.
До речі, реально погляньте. Бачите в обкладинок щось спільне? Авжеж! Як не побачити... Чорнота контуром і склеєні в фотошопі шматки атрибутів конкретного роману.
Вони це називають одним стилем, а я ж його зву — конвеєром.
І не скажеш, що це через війну економлять на дизайні. У них така тенденція щонайменше останні три роки.
Годі заперечити: якщо розглядати кожну обкладинку окремо, то вона ж може здатися непоганою. Але потім ти береш іншу книгу і бачиш те саме. І знову. І знову. І знову...
Годі уявити причини таких змін. Тішить, що збирати бібліотеку Кінга почав дуже давно, а тому маю книжки зі старими обкладинками.
Ось до прикладу, КСД перевидає трилогію про Білла Ходжеса так, щоб усі обкладинки були в одному стилі. От погляньте на них і спробуйте не читаючи зрозуміти, де яка книга? Вдається? А ось як було раніше. Так, різний стиль, проте кожна обкладинка пасує під власний твір і не намагається нагнати тривоги, страху чи саспенсу. Кожна унікальна. За кордоном, до слова, впоралися з одним стилем краще. Або ось: лице, зворот, корінці.
Інший приклад: Зелена миля. Це ж Кінг, так? Король жаху! То й обкладинки в нього мусять бути жахними й похмурими, дарма, що твір не горор, а містична драма з елементами детективу. Ні! Читач має розуміти, що читатиме книгу жаху! Тому замість елегантної зеленої обкладинки з мишкою на полиці крамниць піде чорнота з божевільною мишею. Порівняйте самі.
Навіть уже готову обкладинку до Біллі Саммерс КСД переробить у власному характерному стилі. Це ж Кінг, чи не так? Король жаху! Обкладинка мусить відповідати, дарма що твір — кримінальний трилер.
Та мій особистий біль — 11/22/63. Елегантний мінімалізм розчавили катком конвеєрів...
Певною мірою це діло смаку: комусь любе одне, а комусь інше. Нові обкладинки мають своїх шанувальників. Старі ж подеколи наївні, простуваті чи сируваті. Але всі прагнули унікальности. Художники старалися дати кожній книзі свою атмосферу та стиль. Обкладинка воліла бути витвором мистецтва. Та потім художник став дизайнером, а ремесло знищило творчість...
#СкаргаНа #книги
P. S. КСД уже мали один стиль обкладинок: єдиний шрифт і текстуру заголовків, а також Стівен Кінг з тріщиною/блискавкою в букві І.