Що більше в тексті приміток, то частіше людині, читаючи, доводиться відривати очі від тексту й лізти вниз її читати. Їх, як ті коментарі у всемережжі¹, важко ігнорувати². Відвертати увагу від тексту, щоб почитати примітку, розриває темп читання. Важче потім знову набрати сталого ритму або ж навіть знайти момент, де спинився. Якщо можна уникнути приміток — робіть це. Можна ж було інтегрувати пояснення в текст: Джозеллина була маленька, з французьким лимоново-апельсиновим лікером куанро. Не завжди так можна. Та де можна — робіть. Щоправда сього разу поталанило: примітка поряд з моментом. Відривання не таке суттєве, а ще легко вмістити на одну світлину і текст, і примітку для допису.Самі як гадаєте: варто зняти з читача тягар читання приміток або ж не варто засмічувати текст вкрапленнями пояснень? #СкаргаНа #книги¹ Те саме, що інтернет. Тут і далі прим. ав.² Тут проведено паралель між утриманням читати примітку й утриманням написати марний коментар під дописом або видивом, з яким не погоджуєшся.