Не вірю у Різдвяне перемир’я. Хоча дуже хотілося б, звичайно.Ну по-перше, кацапам ніяке припинення вогню не потрібне. Але навіть якби вони захотіли, то не ясно, як його практично реалізувати.Лінія зіткнення відсутня, групи противника просочуються на глибину 2–3 км у наш тил і сидять там у наших же бліндажах і окопах. Наші групи часто мають контакт уже на заході, задовго до позицій, які вони мають зайняти. Якщо розібратися, то багато наших позицій, та навіть населених пунктів, у напівоточенні.Але і підарам невесело. Їхні групи невеликі, повністю відрізані від постачання. Евакуації поранених не буде, ті, хто загинуть - пропадуть безвісти. Без води і їжі по декілька днів (якщо пощастить). Чесно, на таке, мабуть, тільки кацапи здатні. Це смертники, 99% ймовірність, що йдеш в один кінець. Ці групи знищуються щодня в промислових масштабах. Чому ми не зачищаємо цих «хробаків» повністю? Бо немає піхоти… Нічого нового.А тепер уявіть, що на Різдво припинення вогню. І як ви це собі уявляєте в таких умовах? Нам обігріти і нагодувати типів, що сидять у нас у тилу? Чи, може, дати їм вийти? Чи що?