Всім привіт, народ 🤍Зараз дуже багато роботи просто для того, щоб тримати себе в нормі.Обстріли. Холод. Постійна зміна температури. Напруга в повітрі.І чесно — інколи просто немає сил рухатись далі.Але є один інструмент, який зараз дає мені багато сили і надії.І це — вдячність.Я розумію, що зараз звучатиму як жінка-сектант з двома косичками і в довгій спідниці 😅Але це правда.Навіть у найскладніший момент нам завжди є за що подякувати.І це не про токсичний позитив.Не про «все прекрасно».А про те, щоб бачити не тільки темну сторону, а й світлу частину свого життя.Я дуже самокритична людина.Мені постійно хочеться більшого, кращого. Стандартний міленіал — ви розумієте 😅Але зараз я кожен день, 2–3 рази на день, проговорюю і прописую, за що я вдячна.Практика дуже проста.Не потрібен спеціальний блокнот (хоча я собі купила 😅).Можна писати в будь-якому зошиті або в нотатках.Ось кілька пунктів, які мені допомагають:— За які навіть маленькі успіхи я вдячна сьогодні?— Хто сьогодні був вдячний мені?— Що хорошого я зробила для інших?— За що я вдячна самій собі?— І особливо: за що я хочу подякувати сьогодні просто так?І ще — пробуджуйте свою усвідомленість.Зупиніться на хвилину і подивіться навколо.Все навколо вас живе.Щось рухається. Щось росте.Навіть у найскладніший період — життя продовжується.І ми теж ростемо.Іноді це дуже боляче. І не хочеться такого росту.Але він відбувається.І хочу поділитися фразою, яку мені одного разу сказав мій чоловік:«Ми ніколи не знаємо, від чого найгіршого наше теперішнє “погане” нас зберегло».Мені ця думка дуже допомагає.Буду рада, якщо вам відгукнеться ця вправа 🤍Користуйтесь нею хоча б раз на тиждень, раз на місяць — але розвертайте свою увагу на те, що у вас є зараз.Ну і, звісно… рости — це класно 🌿