Емоційне підлаштування - це схильність орієнтуватися насамперед на емоційний стан, очікування або реакції інших людей, відсуваючи власні переживання та потреби на другий план. У помірному вигляді ця здатність є нормальною частиною соціальної взаємодії, однак іноді вона стає основним (та виснажуючим) способом підтримання стосунків.Часто така звичка формується як адаптація до середовища, де емоційна безпека залежала від настрою або реакцій оточення. Людина поступово вчиться уважно зчитувати стан іншого, уникати конфлікту, бути зручною або передбачати потреби інших ще до того, як вони будуть озвучені.Така звичка легко закріплюється через соціальне підкріплення. Емоційно зручна поведінка часто отримує схвалення. Людину сприймають як уважну, спокійну або комфортну у взаємодії. Водночас власний дискомфорт, незгода чи потреби можуть пригнічуватися, щоби не порушувати контакт.З часом звичка підлаштовуватися стає автоматичною і починає витісняти власну позицію особистості. Людині стає складно зрозуміти, чого вона сама хоче, що відчуває або де проходять її межі. Внутрішній стан дедалі більше залежить від емоційних переживань інших людей.Зміна цього патерну зазвичай пов’язана з поступовим відновленням контакту із собою. Здатність помічати власні реакції, витримувати можливу незгоду та будувати взаємодію без постійної необхідності емоційно адаптуватися до всіх навколо поступово руйнують автоматизм і дають можливість обирати власні реакції та поведінку.