З юних років багато читав про борців за Україну, знав їхні імена, рівнявся на них. Але подвиг Небесної сотні без перебільшення розділив і моє життя, і життя інших українців на "до" та "після". Бо це вже не просто героїчні прізвища з ініціалами у підручнику, а Люди, з якими був знайомий за життя. Люди, які стали Героями. Важко передати словами емоцію, яку переживаєш, шукаючи у тих кадрах з Майдану тоді, та й на пам'ятнику Героям Небесної Сотні тепер, знайомі риси обличчя людей, яких добре пам'ятаєш живими. 12 років тому Героїчний Чин Небесної Сотні, подвиг усіх, хто боровся тоді на Інститутській зупинили спроби рашистів знищити Україну в її серці - у столиці. У той же день 12 років тому рашистська орда вторгнулася в Крим, Донбас. І саме тоді розпочалась війна за нашу Свободу і Гідність. За наше Українське майбутнє. Триває вона і донині. Цілих 12 років…Сьогодні вранці вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання із виконанням вже традиційної для нашої громади мелодії "Шана". Увесь день діти приносили до пам'ятника білих паперових янголів - символ загиблих Героїв.Подякували полеглим молитвою та квітами. Усіх загиблих хмельничан від 20 лютого 2014 і донині згадали поіменно. У музеї-студії фотомистецтв відкрили фотовиставку Олександра Синиці «Мій Майдан», приурочена до Дня Героїв Небесної Сотні.Надзвичайно зворушливим стало театралізоване дійство “Ми рідні Воїнів-Героїв», в якому взяли участь родини Героїв, воїнів Сил оборони.Саме Герої Небесної Сотні, і ті, хто боровся в цей день на Інститутській перегорнули нову сторінку історії України. Бо вони першими показали світу, що за цю державу готові боротися до по справжньому. Вічна Памʼять та Слава! Не забудемо і не пробачимо.Вони тримали стрій! Тримаймо і ми!Слава Україні!