Мабуть, не найкраще фото для демонстрації, але треба це сказати, поки період цвітіння не закінчився.Може я вже такий старий та став як мій тато, який кожної весни як дитина радіє цвітінню фруктових дерев, але дивлюсь на всі ці різноманітні дерева та бачу красу стриманості. Квітки здебільшого білі з відтінками рожевого, зеленого чи інших ледь помітних барв. Вони не нав’язливі, а стримано демонструють кожен свій одяг. Ще одна риса цвітіння - його тимчасовість. Ми добре знаємо, що є короткий період, коли можна впіймати таку красу. Потім буде інша краса - літня, осіння та зимова. Але в цьому прекрасність моменту - зазвичай ви не можете створити постійне цвітіння. Та й приваблювати воно так не буде. В сучасному міському дизайні (особливо харківському) чимало штучності. Ми намагаємось спотворити вічну весну, коли робимо траву такою, якою вона буває лише весною - короткою та яскраво-зеленою. Ми ще до природного цвітіння витягуємо квіти з пластику під лозунгом "весна вже прийшла у Харків". На клумбах використовуються переважно селекційно виведені декоративні форми, які мають більш виразні кольори порівняно з природними видами. Дерева здебільшого висаджують декоративні - давайте нам сосни з підсвіткою!Природа не може дарувати такий фастфуд. Її краса більш делікатна. Мені здається, що через оцей штучний маскарад багато харків'ян забули, що таке радуватись простій красі, яку дарує Бог через цей природний дизайн-код. Він занадто складний для нас. Занадто невиразні відтінки. Польові квіти - це ж бур'ян. Давайте щось яскравіше. Не кажу, що проблема суто харківська, але, здається, підхід наших озеленювачів значно впливає на смаки та викривляє сенс "стриманої естетики". #філософське #біорізноманіття #трава #дерева #несмак