Приберімо з української мови неприродні слова із закінченням –подібний.Наша мова ніколи не знала такої словотвірної моделі та таких форм, як порошкоподібний, клиноподібний, кулеподібний тощо. Це кальки з російської, які не мають жодного підґрунтя в питомій українській традиції.Досить лише зазирнути у старі словники — жодного з подібних слів там ви не знайдете. Навіть у старих словниках, де іноді трапляються, помилкові форми або супереності сприводу деяких пунктів, слова з суфіксом –подібний повністю відсутні. Перевірити це легко, зайшовши на ресурс r2u.org.ua — там є слово порошкуватий, але немає порошкоподібний, та з іншими словами те саме, адже це не випадковість.Українці завжди вживали власну, питомо українську модель словотвору, де прикметники утворюються від іменників за допомогою суфіксів –уватий, –астий, –ястий тощо.Ось приклади правильної української форми: • клин — клинуватий, а не клиноподібний • куля — кулястий, а не кулеподібний • лапа — лапатий, а не лапоподібний • порох — порохуватий, а не порохоподібний • порошок — порошкуватий, а не порошкоподібний • серце — серцюватий, а не серцеподібний • сітка — сіткуватий, а не сіткоподібний • стожка — стожкуватий, а не стіжкоподібний • хрест — хрестястий або хрещатий, а не хрестоподібний • цибуля — цибулястий, а не цибулеподібний• Стрибок — стрибкуватий, а не стрибкоподібний.Є питання? Можете заглянути сюди, та побачити скільки словників показує наше питоме порошкуватий, і що жоден не бачить порошкоподібний.Так само не відповідають українській традиції й форми на –видний, які ми заміняємо прикметниками наведеними вище.Єдині слова винятки це: правдоподібний, мужоподібний, богоподібний.Взято з книги: Святослава Караванського «Секрети української мови»#дерусифікуємомовуРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!