Статистика telegram каналу - @kazkovilegendy
2023-04-18
🔮 Сьомий вітер 🔮
Кількість підписників:
270
Фото:
469
Відео:
Посилання:
413
Категорія:
Психологія
Опис:
Ми пропонуємо вам зануритись в світ казок та легенд. Згадати, що наш світ чарівний та міфічний. Дізнатися більше про чудовиськ і красунь. Познайомитись з невідомими казками та героями. Знайти тут багато народних та авторських текстів.
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
2024-05-11
2023-10-12
Історія змін назви
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-05-11
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-05-07
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-05-01
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-03-22
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-03-17
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-03-14
🔮 Сьомий вітер 🔮
2024-03-01
🔮 Сьомий вітер 🔮
2023-10-23
🔮 Сьомий вітер 🔮
2023-10-19
Казки та легенди України і світу
2023-10-12
Казки та легенди України і світу
2023-10-03
Казки та легенди України і світу
2023-09-05
Казки та легенди України і світу
2023-04-18
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2023-04-18
Стіна канала 🔮 Сьомий вітер 🔮 - @kazkovilegendy
На річці
Роберт Франклін Янг
Початок тут
– Зате ви зустріли мене тут. А я зустріла вас.
– Насправді – це краще, ніж якби ми зовсім не побачили одне одного.
Якийсь час вони мовчки танцювали. Готель спав і бачив сни. За вікном, у темряві, під зірками, які не мали права там перебувати, несла свої води Річка – задумлива та темна.
Коли вальс закінчився, Джил сказала:
– Напевно, можна сказати, що й день закінчився, правда?
– Думаю, так, – сказав він, дивлячись їй у вічі. – І завтра буде ранок. Я знаю, що прокинуся на світанку, тут я весь час встаю на світанку. А ви?
– Я теж, – кивнула вона. – Це частина тутешнього життя – прокидатися на світанку. Як і шум водоспаду.
Він поцілував її. Джил завмерла на мить, потім відсторонилася.
Повністю читати тут
До Фантастки
До Змісту
Роберт Франклін Янг
Початок тут
– Зате ви зустріли мене тут. А я зустріла вас.
– Насправді – це краще, ніж якби ми зовсім не побачили одне одного.
Якийсь час вони мовчки танцювали. Готель спав і бачив сни. За вікном, у темряві, під зірками, які не мали права там перебувати, несла свої води Річка – задумлива та темна.
Коли вальс закінчився, Джил сказала:
– Напевно, можна сказати, що й день закінчився, правда?
– Думаю, так, – сказав він, дивлячись їй у вічі. – І завтра буде ранок. Я знаю, що прокинуся на світанку, тут я весь час встаю на світанку. А ви?
– Я теж, – кивнула вона. – Це частина тутешнього життя – прокидатися на світанку. Як і шум водоспаду.
Він поцілував її. Джил завмерла на мить, потім відсторонилася.
Повністю читати тут
До Фантастки
До Змісту
472
24-07-23 16:53
На річці
Роберт Франклін Янг
Фаррел уже вирішив, що, крім нього, на цій Річці нікого немає, і тут побачив дівчину. Він плив униз за течією вже два дні, два – звичайно, за річковим часом. Він не знав, звідки до нього прийшло це знання, але чомусь був упевнений, що час на Річці має дуже мало спільного з реальним. Тут теж були свої дні та ночі, і від світанку до світанку протікало двадцять чотири години, але була невловима різниця між тим, як він відчував час раніше, і тим, як сприймав його зараз.
Дівчина стояла біля самого краю води і розмахувала крихітною носовою хусткою; мабуть, хотіла, щоб він пристав до берега. Фаррел із зусиллям вивів пліт із щільної течії на мілководдя і зупинив за кілька ярдів від берега, майже торкаючись дна. Наліг на жердину, утримуючи пліт на місці, і підняв на дівчину запитальний погляд.
Далі читати тут
До Фантастики
До Змісту
Роберт Франклін Янг
Фаррел уже вирішив, що, крім нього, на цій Річці нікого немає, і тут побачив дівчину. Він плив униз за течією вже два дні, два – звичайно, за річковим часом. Він не знав, звідки до нього прийшло це знання, але чомусь був упевнений, що час на Річці має дуже мало спільного з реальним. Тут теж були свої дні та ночі, і від світанку до світанку протікало двадцять чотири години, але була невловима різниця між тим, як він відчував час раніше, і тим, як сприймав його зараз.
Дівчина стояла біля самого краю води і розмахувала крихітною носовою хусткою; мабуть, хотіла, щоб він пристав до берега. Фаррел із зусиллям вивів пліт із щільної течії на мілководдя і зупинив за кілька ярдів від берега, майже торкаючись дна. Наліг на жердину, утримуючи пліт на місці, і підняв на дівчину запитальний погляд.
Далі читати тут
До Фантастики
До Змісту
447
24-07-18 21:47