Сьогодні світ згадує мільйони життів, розіп’ятих нацистським режимом. Голокост став вічним шрамом на тілі людства, нагадуванням про те, до чого призводить сліпа ненависть та мовчання.Але сьогодні для нас «Ніколи знову» — це не лише слова в підручниках історії. Це наша щоденна реальність. Зло, яке, здавалося, було поховане у 1945-му, повернулося в Україну під іншими триколорами, але з тією ж самою людоненависницькою суттю.Ми відчуваємо цей біль гостро, адже сьогодні багато громад нашої області, зокрема й наша рідна Каховка, перебувають під тимчасовою окупацією.• Тоді — людей позбавляли життя за національність.• Зараз — намагаються знищити за українську ідентичність, за прапор у серці, за бажання бути вільними.Окупована Каховка сьогодні — це не просто територія, це місце нашої спільної молитви та незламності. Ми пам’ятаємо про кожного, хто перебуває в полоні чи під тиском загарбників. Історія вчить: тиранії завжди руйнуються, а диктатори, які марять «остаточними рішеннями», закінчують ганьбою та судом.