Сьогодні Верховна Рада має звільнити Генерального прокурора Руслана Кравченка. Мій голос однозначно - ЗА.

Коли минулого року призначали Кравченка, я підтримав його кандидатуру. Сподівався, що він почує біль людей і нарешті почнеться реальна боротьба з розкраданням коштів на фортифікаціях, зокрема на моїй рідній Сумщині.

Натомість сьогодні його імʼя фігурує у справі про кришування шахрайських кол-центрів. Це ганебна історія, яка несумісна з посадою Генерального прокурора. Тому він має піти.

Але є й інша проблема. Одна з ключових посад у державі знову залишається без керівника. І знову почнеться пошук нового прізвища.

Так далі працювати не може.

У країні постійно змінюють людей на посадах, але не змінюють саму систему. Одне прізвище приходить на зміну іншому - а проблеми залишаються ті самі.

Тому потрібно змінювати сам підхід до призначення Генерального прокурора. Зараз його обовʼязки тимчасово може виконувати один із заступників. Але наступного Генпрокурора мають обрати виключно через відкритий і прозорий конкурс.

Поки наші військові ризикують життям, хтось набиває кишені державними коштами. Такого бути не може! Корупцію під час війни потрібно прирівняти до державної зради. Тут моя позиція незмінна.