Пам’ятаю ті дні в центрі Києва, на Інститутській. Пам’ятаю холод, напруження, тривожне очікування і водночас - сильне відчуття єдності між людьми. Я та моя організація «Об’єднана молодь України» були на Майдані від початку і до найтрагічніших днів. Ми стояли разом із тисячами українців у самому серці столиці.Для мене війна розпочалася не у 2022-му. Вона почалася саме тоді на початку 2014 року, під час Революції Гідності. Саме тоді пролилася перша кров у цій війні, яка триває й досі. Першими загиблими стали Герої Небесної Сотні.Серед них - сумчанин Олексій Братушка. Разом із іншими протестувальниками він узяв участь у наступі на силовиків, щоб відтіснити їх із вулиці Інститутської та повернути контроль над територією Майдану. Біля «Жовтневого палацу» о 09:10 Олексій отримав вогнепальне поранення: куля пройшла через праве плече та шию. За словами лікарів, смерть була миттєвою.Його, як і інших, розстріляли за вибір і позицію - за прагнення жити у вільній, гідній, європейській державі. Вони стали першими героями у боротьбі за українську державність.Сьогодні ми згадуємо Героїв Небесної Сотні, віддаємо їм шану й пам’ятаємо, з чого почалася ця війна.