🇮🇹Треба прокидатисяЩо приносить більше задоволення — доблесний фінальний штурм і гол Калюлю чи ж більше розлютовує поверховість окремих помилок?Серце чи злість? Ось у чому питання. Що більше тішить б’янконері — відчайдушний фінальний натиск і гол Калюлю, чи більше скаженієш від легковажності певних помилок? Помилок гравців Ювентуса й помилок арбітра Гвіди, який проігнорував доволі очевидний пенальті за рахунку 0:0. Цей сумнів розриває ювентинський вечір навпіл, але одна істина пробивається крізь емоції: це мінус два очки.Вони втрачені, бо Ювентус міг і мав обігравати Лаціо. Вони втрачені, бо хід матчу знову віддзеркалює бергамські парадокси: одна команда створює моменти, інша забиває два голи з перших двох ударів у площину. Вони втрачені, бо амбіції Ювентуса зросли — і їх треба плекати наполегливо, якщо справді хочеться змінити ментальність. А нова ментальність не може дозволяти захоплюватися нічиєю на 94-й хвилині в матчі, де було змарновано безліч моментів (деякі — кричущі) й допущено грубі наївності в обороні, з тривожними втратами м’яча. Так, залишається той штурм в останні двадцять хвилин і той гол, створений винятково силою волі.Сильний сигналНепохитна, люта, вперта воля — аж до межі впертості. Ювентус не хотів програвати матч і не програв: це сильний сигнал, який команда подає сама собі, вболівальникам і суперникам. У тих двадцяти відчайдушних хвилинах сконцентрована суть сезону б’янконері — знову побудованого на стражданні до самого кінця, але принаймні з відчуттям, що тут ніхто ніколи не здасться. Це вже щось. Але цього недостатньо.Помилки, які дозволили Лаціо забити два м’ячі, — зловісні родичі тих, що були допущені в Бергамо: Ювентус втратив баланс, філософський камінь будь-якого тренера. Тепер, коли команда розкривається в пошуках гола (і це дуже цінно, що вона робить це сміливо), ризики стають надмірними. Цього разу помилився Локателлі, але було б неправильно зводити колективну проблему до однієї особи. У команди Спаллетті бракує якості, через що певні розіграші м’яча завжди перетворюються на критичні. Ювентус грає швидше й вертикальніше, завжди шукає найкоротший шлях до воріт суперника, з напором виходить з-під пресингу, але за все це доводиться платити ризиком — інколи безпечним, інколи ні.Роздуми про арбітражЮвентус має прокинутися. В усіх сенсах. Гравці повинні підвищити концентрацію на кожному м’ячі — зараз запасу для помилки майже немає. Має замислитися й керівництво, адже знову — як і напередодні — гравці, що вийшли на заміну, майже нічого не змінили, за винятком Бога, який позитивно увійшов у гру і в Бергамо. Потрібна також серйозна розмова про арбітражні рішення, які останнім часом стабільно складаються не на користь Ювентуса: незарахований пенальті за фол Джіли на Кабалі.Ми переживаємо складний сезон для італійських арбітрів. Так, є регламент, який Даніеле Де Россі назвав вульгарно, але дуже влучно. Проте на цьому тлі особливо впадає в око повна відсутність єдності в трактуваннях — як у полі, так і перед монітором VAR. Це серйозна проблема, і за нею не можна ховатися, прикриваючись нормами, написаними абияк. Бо в Лізі чемпіонів складається враження, що:-VAR втручається в правильний спосіб;-арбітри керуються більшим здоровим глуздом.Так… здоровим глуздом.📰 Tuttosport❗️✈️ @juventusUA