Девіда не завжди запрошують на вечері Юве: передісторія відносин з групою і що змінилосяВін прибув до Турина з незвичайним прізвиськом. Частково через його беззаперечні якості як центрального нападника — холодного і безжального біля воріт; частково через його характер — сором'язливий та замкнутий; частково через місце, де він виріс, — Оттава, Канада, де зима ніколи не закінчується, а подих зазвичай замерзає в повітрі. Джонатан Девід отримав прізвисько "Iceman" (Крижана людина) саме там. Однак у Ювентусі цей холод врешті-решт став бумерангом.Проблеми з адаптацією. Девід зіткнувся з труднощами через низку факторів.• Невідповідність очікуванням: Його статистика не зрівнялася з тією, що була у Ліллі в Лізі 1.• Висока зарплата: Його зарплата (6 мільйонів євро нетто на рік) зробила його другим найбільш високооплачуваним гравцем у складі.•Конкуренція: Його прихід супроводжувався чутками (не надто прихованими) про те, що він має витіснити Душана Влаховича.Цей набір факторів призвів до того, що частина роздягальні, включно з "сенаторами", до яких входить і сам Влахович, створила невидимі бар'єри: недовіра, обережність, старі ієрархії, що розхитуються — усе природно й по-людськи.Через свою сором'язливість і мовний бар'єр, Девід спочатку не надто намагався налагодити бодай видимість взаєморозуміння з групою. Навпаки, він відповів на "лід" іншим "льодом", замкнувшись у собі.Він пропускав неформальні вечері з товаришами по команді: іноді його запрошували, іноді — ні. Його гра була нестабільною та уривчастою, частково через попереднє тренерське керівництво, яке використовувало його на невластивих йому позиціях.Місія Спаллетті: "Розморозити" "Крижану людину"Спаллетті, для якого товариство у команді завжди було однією з найважливіших речей, спочатку спостерігав мовчки. Тепер він почав працювати, залучаючи Девіда до невимушених моментів у роздягальні, намагаючись допомогти йому розслабитися та завоювати довіру й симпатії групи. Тренер вважає, що результативність кожного гравця неминуче залежить від людського та технічного визнання товаришів.Спаллетті застосовує подвійний підхід:Спочатку публічно натякнув Девіду (як і решті гравців), що місце в Юве не дається за правом, а його потрібно заслужити, "викладаючись на 200 відсотків" щодня.Потім — щирі, майже батьківські обійми після матчу з Пафосом, під час якого Джонатан "скинув шматок своєї броні".Спаллетті не сумнівається у його якостях: він знає, що Девід, якщо його правильно стимулювати, зможе зробити значний внесок у футбольну революцію, яку планує тренер. І це незалежно від майбутнього повернення Влаховича, який має залишатися поза грою принаймні до початку березня. Колишній гравець Лілля буде частиною його технічного проєкту, за умови, що він щодня приходитиме в Контінассу з голодом, бажанням і правильним ставленням до жертви.Голи, як відомо, — це як морфін для центральних нападників: найефективніший і найпотужніший анальгетик для лікування будь-яких проблем — від кризи самооцінки до скрипів у відносинах. І гол, забитий проти Пафоса, може ознаменувати початок нового розділу його пригод у чорно-білій футболці.📰 Tuttosport❗️@juventusUA